Справа № 755/2054/24
Провадження №: 3/755/1147/24
"22" лютого 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В.. розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , 28.01.2024 року о 08 годині 30 хвилин, керував транспортним засобом «HYUNDAI», д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, по Броварському проспекту, будучи особою, відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови ВП НОМЕР_2 Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління МЮ від 18.10.2023 року, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог Закону, про причини неявки, які можуть бути визнані судом поважними, не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Отже, обставини неявки у судове засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, виклик його в судове засідання, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи.
За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст. 268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які містяться у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, яка підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №730161 від 28.01.2024 року;
- копією Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління МЮ від 18.10.2023 року (ВП НОМЕР_2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою службовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ "Надточій проти України" (рішення від 15 травня 2008 року, заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України "Про дорожній рух" забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Що ж стосується стягнення, то враховуючи обставини справи, особу правопорушника, можливі наслідки вчиненого, а також відсутність обставин, які б пом'якшували або б обтяжували відповідальність, суд вважає доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три місяці.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя