Номер провадження 2/754/947/24
Справа №754/15504/23
Іменем України
20 березня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання Довгань Г.А.
представника позивача: адвоката Бондаренко Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сімєю із спадкодавцем, -
30.10.2023 року ОСОБА_1 , звернулася з позовом до Деснянського районного суду м. Києва до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, в якому просить встановити факт її проживання із спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю з 2014 року) в будинку АДРЕСА_1 .
Мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мачуха позивачки - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилася спадщина у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю частини на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Ватутінської районної ради м. Києва 15 серпня 1996 року, № 2846, право власності на яку зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації22 серпня 1996 року і записано в реєстровій книзі № д. 147 за реєстровим № 1704, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 570644780000. частини квартири на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.02.2015, зареєстровано в реєстрі за № 4-86 НАЕ 791393. Вказана квартира в цілому складається з двох жилих кімнат, загальною площею - 55,1 кв. м., жилою площею 28,8 кв. м. Померлою ОСОБА_2 був складений заповіт 07.09.2015, де вона заповіла ОСОБА_1 частини спірної квартири. 01.12.2020 позивач звернулася до П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. Державним нотаріусом була заведена спадкова справа № 1167/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину за заповітом посвідченим державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори 07.09.2015 і зареєстрованим в реєстрі за № 11-286, є позивач ОСОБА_1 . В отриманні Свідоцтва про право на спадщину за законом на спірної квартири на підставі Постанови від 21.10.2023 державним нотаріусом було зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену вище частину квартири, неохоплену заповітом, видати неможливо, оскільки спадкоємицею до спадкової справи не надано документів, що підтверджують її родинні відносини із спадкодавцем, та відсутній підтверджений рішенням суду, що набрало законної сили факт її проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини. Інші особи заяв про прийняття спадщини за законом чи заповітом, не подавали. Встановлення родинних або шлюбних відносин спадкоємців зі спадкодавцем або встановлення факту проживання однією сім'єю, є необхідною умовою для видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. Факт проживання однією сім'єю більше п'яти років, може бути встановлено лише за рішенням суду, а тому і виникла необхідність для звернення з цією заявою. Сімейні стосунки між позивачем та спадкодавцем виникли приблизно з 1979 року, саме тоді, коли батько позивачки уклав шлюб зі спадкодавцем ОСОБА_2 04.08.1979 між батьком позивачки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано Прип'ятською сільською радою Київської області. З 05.08.2006 по 23.03.2012 позивачка була зареєстрована за адресою проживання батька та ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 . Пізніше позивачка зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть зареєстрованим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 869 серії НОМЕР_1 . Після смерті батька, позивач переїхала проживати до ОСОБА_2 . Спадкодавець на день смерті була самотньою жінкою, за якою позивачка здійснювала догляд, як за членом сім'ї. Покійна потребувала більшого догляду та уваги, а ще й почалася пандемія COVID 2019, позивачка сама особисто ходила купляти ліки не рідній мамі та всі необхідні продукти і речі, так як вони після смерті батька залишилися удвох і були найближчими одне одному. Позивачка особисто здійснювала догляд за спадкодавцем, допомагала у побуті, та купила телевізор. Всі дії пов'язані з похованням після смерті ОСОБА_2 здійснювалися одноособово позивачкою. Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивачки, в якому ОСОБА_3 , записаний її батьком. 04.09.1982 позивачка уклала шлюб з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб та змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». Шлюб було розірвано з ОСОБА_1 15.12.1984 що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, прізвище залишила « ОСОБА_1 ».Той факт, що позивач проживала однією сім'єю зі спадкодавцем, підтверджується актом про проживання від 25.10.2023 засвідчений начальником ЖЕД 310 ОСОБА_5 про те що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2014 року, крім того факт, що позивачка проживала однією сім'єю зі спадкодавцем можуть підтвердити свідки: ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 . З дня її смерті і по даний час утримує квартиру, що належала померлій, фактично у ній проживає. Так як вона проживала спільно з ОСОБА_2 однією сім'єю протягом останніх п'яти років до її смерті, то згідно чинного законодавства має право на отримання майна як спадщини, що належало померлій.
Ухвалою суду від 02.11.2023 відкрито провадження, розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовні заяві та просила задовольнити їх.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, в той же час на адресу суду надійшов відзив в якому вказав, що зважаючи на докази в матеріалах справи, просив суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за його відсутності.
В судовому засіданні в якості свідка була заслухана ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає АДРЕСА_5 , яка вказала, що позивача знає з 2014 року, підписувала акт та ходила до неї в гості. Дома були її речі. Вона проживала разом з померлою ОСОБА_2 , з якою мала гарні стосунки, як у доньки і матері. Віра ходила в магазин та аптеки також вона займалася похованням ОСОБА_2 .
В судовому засіданні в якості свідка була заслухана ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає АДРЕСА_6 , яка вказала, що позивачку знає, вони всі були евакуйовані з Прип'яті у 1986 році. Мама спілкувалася з батьками позивачки. Позивачка була в гарних стосунках з померлою ОСОБА_2 , вони навіть не знали, що вона не рідна мати позивачці. Позивачка займалася похованням ОСОБА_2 .
Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Постановою державного нотаріуса П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори від 21.10.2023 року, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що не встановлено факту проживання заявника з померлою однією сім'єю.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п..
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.
Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Факт, що позивач проживала однією сім'єю зі спадкодавцем, підтверджується актом про проживання від 25.10.2023 засвідчений начальником ЖЕД 310 ОСОБА_5 про те що ОСОБА_1 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2014 року.
Крім цього, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що позивач здійснювала догляд за ОСОБА_2 та вела з нею спільне господарство.
Статтею 1264 Цивільного кодексу України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови ПВСУ №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно повідомлення П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори №5279/02-14 від 17.11.2023 року, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 заведена спадкова справа №1167/2020, у зв'язку з подачею заяви про прийняття спадщини за законом від гр. ОСОБА_1 , якій була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
У суду немає підстав не довіряти вказаним документам та поясненням представника позивача, викладених у заяві, а тому суд вважає факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доведеним.
Встановивши, що факт, який просить встановити позивач має для неї юридичне значення, а також давши оцінку доказам, якими підтверджується вказаний факт, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 174, 212-215, 218, 315, 256, 259 ЦПК України, на підставі ст. 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сімєю із спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сімєю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2014 року до часу відкриття спадщини в будинку АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 )
Відповідач: Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36),
третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 47)
Повний текст рішення складено 29.03.2024 року.
Суддя: Н.Г.Таран