ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
13 вересня 2007 р. Справа № 18/142
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Б.П.Гриняка
При секретарі судового засідання А.С. Томашевській
За позовом: Головного управління статистики в Івано-Франківській області, вул. Василіянок, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», 0101 м. Київ, Печерський район, вул. Лєскова, 9, в особі Івано-Франківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», 7600, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 19.
Третя особа на стороні позивача: Регіональне відділення ФДМУ по Івано-Франківській області, вул. Січових Стільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76000
Представники сторін:
Від позивача: Осудар О.С., (довіреність № 15-582 від 16.08.04) - представник;
Від відповідача: Мурончик В.О., (довіреність № 540655 від 06.1006) - начальник юридичного відділу;
Третя особа: Чернов Р.М., (довіреність № 01/14-04 від 31.01.07) - представник,
Суть спору: визнання недійсним договору оренди державного майна від 01.05.2001 року № 2 та повернення орендованого майна).
Розгляд справи відкладався з 16.08.07 р. до 06.09.07 р. та до 13.09.07 р.
До початку розгляду справи представникам сторін роз”яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заяві.
05 вересня 2007 р. позивач надіслав суду клопотання №15-1027 про заміну первісного відповідача належним відповідачем ВАТ Райффайзен банк “Аваль”, мотивуючи тим, що Івано-Франківської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не є юридичною особою, а отже, не може виступати стороною у даній справі.
Однак, в судовому засіданні відповідач представив суду довіреність від 07.11.06 р., згідно якої Івано-Франківська обласна дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» уповноважена представляти інтереси ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
За таких обставин, в задоволенні клопотання №15-1027 від 05.09.07 р. слід відмовити.
Представник відповідача щодо позовних вимог заперечує, мотивуючи безпідставністю та просить суд відмовити у позові повністю.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -
01 травня 2001 року між позивачем ( орендодавцем) та відповідачем ( орендарем) укладено договір оренди державного майна №2 у м. Городенка по вул. Ів. Богуна, 13, терміном на п”ять років, включно до 01.05.06 р.
01.07.03 року в договорі оренди внесено зміни, згідно з якими орендодавцем державного майна виступило Івано-Франківське обласне управління статистики.
Згідно наказу Держкомстату України від 06.02.2004 року №73 Івано-Франківське управління статистики реорганізовано в Головне управління статистики в Івано-Франківській області.
Відповідно до ст. 17 Закону України “ Про оренду державного майна” , ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку найму, то за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця з дня закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на тих самих умовах, які передбачені договором.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що при пролонгації договору сторонами не враховано, що з 01.01.04 р. набув чинності Господарський та Цивільний кодекси України.
Згідно ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцем державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
За таких обставин, головне управління статистики не може в подальшому виступати орендодавцем державного майна , тобто бути стороною у договорі.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог нормативно-правових актів.
У зв”язку з цим 21.03.2007 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про добровільне звільнення приміщення, так як договір не відповідає Господарському кодексу України, яка залишена без відповіді.
Таким чином, позивач стверджує , що пролонгований договір оренди державного майна від 01.05.2001 року №2 між позивачем і відповідачем, є недійсним.
Регіональне відділення Фонду державного майна України ( третя особа на стороні позивача) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Зокрема зазначив , що відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа здійснює цивільні права та обов”язки ( цивільна дієздатність) через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов”язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
На момент закінчення дії договору ( 01.05.2006 р. ) у Головного управління статистики по Івано-Франківській області не було повноважень продовжувати дію договору оренди.
Заслухавши доводи представників сторін , дослідивши матеріали справи, суд ввважає за доцільне у позові відмовити повністю.
При цьому суд виходить з наступного:
Відповідно до вимог п. 2 ст. 17 Закону України “ Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається проовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після припинення дії договору оренди державного майна на протязі одного місяця позивач не надіслав відповідачу жодних заяв та пропозицій про його припинення або внесення змін. Тому термін договору продовжено на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені.
Посилання позивача на те, що сторонами при продовженні договору не враховано, що з 01.01.2004 р. набули чинності Господарський та Цивільний кодекси України, згідно з яким орендавцем державного майна є ФДМУ та його регіональні відділення і з цієї причини позивач не може виступати стороною договору, до уваги братися не можуть.
У розділі 10 договору оренди державного майна сторони погодили умови, за яких договір може бути розірваним в односторонньому порядку. Оскільки такі умови не наступили, у позивача відсутні підстави для розірвання договору оренди.
Судові витрати по справі залишити за позивачем.
На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити повністю.
СУДДЯ Б.П.ГРИНЯК
Виготовлено в АС "Діловодство суду"