Справа № 2-5935/10
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2010 року Рівненський міський суд
в особі судді - Харечка С.П.
при секретарі - Хіміч З.В.
з участю представника позивача - Дем»яненко Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій та рішень, зобов'язання зробити перерахунок пенсії,-
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про перерахунок та виплату їй пенсії виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 19 березня 2010 року і зробити перерахунок її пенсії з 01 листопада 2009 року у зв'язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму.
Представник позивача в судовому засіданні подала заяву від позивача про уточнення позовних вимог, в іншій частині позовні вимоги підтримала за обставин викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідача подав суду письмові заперечення проти позову та просив слухати справу у відсутності представника відповідача.
Відповідач в запереченнях вказав, що не погоджується із позивачем стосовно застосування для розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, призначеної згідно ст. ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ, величини мінімальної пенсії за віком, оскільки пенсія позивачу була призначена згідно Закону №796-ХІІ, тому при нарахуванні пенсії відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1, відповідно до якої застосовується розмір 19 гривень 91 копійка для розрахунку пенсій. Крім того, п. 6 постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що у всіх випадках розмір пенсії з 22 травня 2008 року для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, зокрема для інвалідів ІІ групи, не може бути нижчим 820 грн. Вказано, що пенсію позивачу обчислено відповідно до чинного законодавства і жодних порушень з боку відповідача допущено не було. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши представника позивача, дослідивши подані суду позовну заяву, заперечення, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 27 квітня 1997 року (а.с.4) та інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.10), і отримує пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, як інвалід ІІ групи, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка їй призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.
19 березня 2010 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне з заявою про перерахунок розміру пенсії згідно ст.ст.50, 54 Закону №796-ХІІ (а.с.12), в чому їй було відмовлено за відсутності правових підстав для нарахування та виплати пенсії в розмірах, вищих, ніж встановлено діючим законодавством (а.с.11).
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», за змістом абзацу 3 статті 1 якого державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 вищевказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796-ХІІ (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як вбачається зі статті 53 того ж Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-УІ до статей 50 і 54 Закону №796-ХІІ внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1986-1990 роках: по ІІ групі інвалідності - 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; також, особам, віднесеним до категорії 1, додаткова щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі: 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про державний бюджет України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України №107-УІ. Пунктом 6 зазначеного Рішення визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України №107-УІ, визнаних не конституційними.
Таким чином, положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-УI від 28.12.2007 року втратило чинність 22 травня 2008 року. Тому вихідним критерієм розрахунку державної додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону №1058-ІУ встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в м. Рівне повинно було нараховувати та сплачувати позивачу пенсію по інвалідності та додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачені ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача відповідають Закону України №796-ХІІ, і вона має право на призначення пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІ групи в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, але не з 22.05.2008 року, а з моменту звернення з вимогою про здійснення перерахунку пенсії, тобто з 19 березня 2010 року.
Крім того, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме статті 50 та 54 Закону №796-ХІІ і розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі Про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не Постанова КМУ, на яку посилається відповідач.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01 листопада 2009 року, у зв'язку підвищенням розміру прожиткового мінімуму, суд вважає їх не підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
В ч.1, 2 ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 №835-VI зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Установити з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 701 гривня та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 632 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 776 гривень; працездатних осіб - 744 гривні; осіб, які втратили працездатність, - 573 гривні.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Тобто, у зв'язку із зверненням до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про здійснення перерахунку 19 березня 2010 року, позивач має право на його здійснення лише з 01 квітня 2010 року із врахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що суд задовольнив вимоги позивача щодо здійснення перерахунку розміру пенсії у відповідності до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» саме з 19 березня 2010 року, то Управлінням буде здійснено перерахунок із врахуванням прожиткового мінімуму в сумі станом на день перерахунку такої пенсії, оскільки саме він береться для визначення мінімальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії згідно Закону №796-ХІІ. Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України. За таких обставин необхідності в задоволенні вказаної позовної вимоги не має.
З огляду на вищевикладене, дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують законне право ОСОБА_1 на отримання пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, в належних розмірах.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Таким чином, задовольняючи позов, суд вважає, що відновити порушені права пенсіонера - Інваліда ЧАЕС, про які мова йде в цій позовній заяві, необхідно шляхом прийняття судом рішення про визнання неправомірними відповідних бездіяльності та дій та зобов'язання УПФУ здійснити відповідні перерахунки пенсій.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В :
Визнати незаконними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне по не виконанню приписів ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 з 19 березня 2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії» по інвалідності з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановлених розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в 10 денний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк після подачі цієї заяви апеляційної скарги . Рішення може бути також оскаржено і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя - підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харечко