справа № 2-1532/10
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А I Н И
02 квітня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Харечка С.П.
при секретарі - Хіміч З.В.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - Сенчук А.І., Ящук Ю.Ю.
третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЖКП «Покровське», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я,-
встановив :
До Рівненського міського суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ЖКП «Покровське» про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку, пов'язаного із виробництвом в розмірі 25000 гривень.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що у зв'язку із отриманою травмою на виробництві вона зазнала моральних страждань, які виразилися в стражданнях у зв'язку із ушкодженням здоров'я, втраті нормальних життєвих зв'язків, просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 25000 грн.
Представник позивача підтримав пояснення надані суду позивачем, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Сенчук А.І. в судовому засіданні вказав, що підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення, зокрема главою 67 Цивільного кодексу України, Законами України «Про страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Доводи позивачки про відшкодування моральної шкоди з підстав ст.. 1195 та 1197 ЦК України, є безпідставними, адже її доводи ґрунтуються на правовому регулюванні зобов'язань, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди, хоча в даному випадку ці правовідносини базуються на іншому виді зобов'язань - на договорі страхування. Крім того, вказав, що у випадку завдання шкоди ОСОБА_1, була необережність самої потерпілої, а тому розмір відшкодування має зменшуватися, якщо інше не встановлено законом. Просив відмовити в задоволенні прозову за його безпідставністю.
Представник відповідача Ящук Ю.Ю. в судовому засіданні пояснення представника відповідача Сенчука А.І. підтримала, просила відмовити в задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_5 суду пояснила, що бригадир ОСОБА_1 не повинна була здійснювати будь-яких робіт, порушила вимоги посадової інструкції, а тому вона не має право на відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши надані докази у сукупності, суд прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що з 01 січня 2002 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в ЖКП «Покровське».
Відповідно до акту розслідування нещасного випадку (аварії), що стався було встановлено, що зранку о 09 годині 50 хвилин 03 березня 2009 року для виконання планового ремонту майстер житлової ремонтно-експлуатаційної дільниці підвезла пульт для побілки стін та стелі сходинкової площадки ІІ-го під'їзду 11 поверху будинку № 14 по вул.. К.Савури. Підмостя розмірами: 220см*110см, висотою 140 см, для виконання робіт 11 поверху було встановлено попередньо бригадою столярів ЖКП «Покровське». О 10 дині 40 хвилин після отримання фарбопульту маляр ОСОБА_1 почала здійснювати підготовчі роботи для проведення фарбування стін і стелі. Для цього піднялась на підмостя, взяла розпилювач у руку, а другою стала розмішувати шланги на підмості. Рухалась назад і не пробачила, що вже підійшла до кінця підмостя, втратила рівновагу і зіскочила з висоти на площадку сходової клітини, внаслідок чого отримала травму п'ятки правої ноги. Відповідно до висновку комісії нещасний випадок вважається пов'язаним на виробництві.
Згідно постанови Рівненського міського суду від 30 грудня 2009 року вставнолено, що невиконання майстром житлової ремонтно-експлуатаційної дільниці ЖКП «Покровське» ОСОБА_5 вимог нормативно-правових актів з охорони праці перебуває в прямому та безпосередньому причинному зв'язку з отриманням малярем ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до маральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Суд вважає, що у зв'язку із порушенням роботодавцем законних прав працівника ОСОБА_1 на безпечні умови праці, у зв'язку із виникненням у працівника моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку із отриманням тілесних ушкоджень та встановленням другої групи інвалідності та виникненням необхідності для позивача додаткових зусиль для організації свого життя та наявності причинного зв'язку між попередніми умовами їй завдано моральну шкоду, а тому із врахуванням положень ч. 3 ст. 23 ЦК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Суд до уваги не приймає посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин положень нормативно-правових актів про соціальне забезпечення, так як вимога позивача випливає із вимог статті 237-1 КЗпП України та має відшкодовуватися саме роботодавцем.
Вказівка на ч. 2 ст. 1193 ЦК України є необґрунтованою, так як відповідно до ч 2 ст. 1193 ЦК України якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, а відповідачем не надано доказів грубої необережності потерпілої, що сприяла виникненню шкоди чи її збільшенню.
Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та судовий збір в розмірі 150 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ЖКП «Покровське», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_5 про відшкодування шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.
Стягнути з ЖКП «Покровське» на користь ОСОБА_1 відшкодування за завдання моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.
Стягнути з ЖКП «Покровське» судовий збір в розмірі 150 грн. в дохід місцевого бюджету.
Стягнути з ЖКП «Покровське» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в 20 денний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2010 року.
Суддя: підпис
Копія вірно:
Суддя Рівненського міського суду С.П.Харечко