вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"11" березня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/801/20
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.
розглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Громадська організація “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, м. Ужгород
до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, смт. Воловець
за участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
- Закарпатська обласна державна адміністрація
- Свалявська міська рада Закарпатської області (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Духновича, буд. 2, ЄДРПОУ: 04053884)
-Неліпинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області (89308 Закарпатська область, Свалявський район, с. Неліпино, буд. №157, ЄДРПОУ: 04351529).
- Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області (89100, Закарпатська область, Воловецький район, смт Воловець, вул. Пушкіна, буд. № 7, код ЄДРПОУ 04350240).
- Керецьківська сільська рада Хустського району Закарпатської області, (89334, Закарпатська обл., Свалявський р-н, село Керецьки, вулиця Головна, будинок №52, код ЄДРПОУ 04351512).
про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди загальною площею 42.2247 га вартістю 19.502.118,10 грн.
За участю представників:
прокурор - Малинич Андрій Андрійович, службове посвідченя № 069362 від 01 березня 2023 року
від позивача - Жиделяєва Юлія Григорівна, довіреність № 25/1-16/15-23 від 02 січня 2023 року - в режимі відеоконференції
від відповідача 1 - Кравченко Вадим Вадимович, довіреність № 32-7-0.7/685/2-24 від 07.02.2024
від відповідача 2 - Сочка Віталій Іванович, адвокат, ордер серія АО № 1019414 від 08 грудня 2020 року
від 3-ї особи позивача - Майстренко Наталія Миколаївна, ордер серія АІ № 1080105 від 14 січня 2021 року, Лукша Олег Васильович, голова правління
від 3-х осіб відповідача - не з'явилися
Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород та до ТОВ “Атлас Воловець Енерджи”, смт. Воловець про:
1. визнання неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру України в Закарпатській області із прийняття наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок:- за №№ 3637-сг, З636-сг, 3635-сг, 3634-сг,3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, З630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017; - №№ 109-сг, 08-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018;- № 1297-сг від 17.07.2018;- №№ 1365-сг, 1364-сг, 1363-сг від 23.07.2018.
2. визнання недійсними та скасування наказів Управління “Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки зі зміною цільового призначення”: - №№ 3637-сг, З636-сг, 3635-сг, 3634-сг,З633-сг, 3632-сг, 363 1 -сг, 3630-сг, 3629-сг, 3628-сг, 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017; - №№ 109-сг, 108-сг, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101-сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018; - № 297-сг від 17.07.2018;- №№ 1365-сг, 1364-сг, 1 З63-сг від 23.07.2018.
3. визнання недійсними та скасування договорів оренди земельних ділянок укладених Управлінням та ТОВ “Атлас Воловець Енерджи”, а саме:- договір оренди землі від 26.12.2017 №З2/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №33/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №З4/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №35/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №36/57- 7-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №37/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №З8/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №39/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №40/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №41 /57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №42/57-17-ДО- договір оренди землі від 26.12.2017 №43/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №44/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017№45/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №46/57-17-ДО,- договір оренди землі від 26.12.2017 №47/57-17-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №2/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №3/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №4/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №5/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №6/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №7/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №8/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №9/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №10/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 № 11 /57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 № 12/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 № 13/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 № 14/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 № 15/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №16/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №17/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №18/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №19/57-18-ДО,- договір оренди землі від 31.01.2018 №20/57-18-ДО,- договір оренди землі від 24.07.2018 Ns43/57-18-ДО,- договір оренди землі від 24.07.2018 №46/57-18-ДО,- договір оренди землі від 24.07.2018 №44/57-18-ДО,- договір оренди землі від 24.07.2018 №45/57-18-ДО.
Ухвалою суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27 січня 2021.
Ухвалою суду від 27.01.2021 відкладено підготовче засідання на 16.02.2021.
Ухвалою суду від 10.02.2021 задоволено заяву представника ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 27.01.2021 (надійшло до суд 01.02.2021) про витребування доказів.
У судовому засіданні 16.02.2021 року за згодою сторін, в силу вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву до 11.03.2021 року.
Ухвалою суду від 11.03.2021 відкладено підготовче засідання на 22 квітня 2021 року.
Ухвалою суду від 22.04.2021 прийнято до розгляду клопотання про залучення третіх осіб на стороні відповідачів Дусинську сільську раду, Неліпинську сільську раду, Тибавську сільську раду Свалявського району та відкладено підготовче засідання на 03 червня 2021 року. Водночас даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ГО “Міжнародний інститут людини і глобалісти “Ноосфера”.
02.06.2021 від представника Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області надійшла заява про вступ в справу на стороні позивача.
Ухвалою суду від 02.06.2021 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: - Свалявську міську раду Закарпатської області; - Неліпинську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області;- Воловецьку селищну раду Воловецького району Закарпатської області. Підготовче засідання відкладено на 01.07.2021року.
Ухвалою суду від 01.07.2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: - Березниківську сільську раду Свалявського району (89335, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Березники, буд.213). Підготовче засідання відкладено на 18.08.2021року.
Ухвалою суду від 18.08.2021 відкладено підготовче засідання на 22 вересня 2021 року.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року за клопотанням представника третьої особи - ГО “Міжнародний інститут людини і глобалісти “Ноосфера” змінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів у справі 907/801/20 Березниківську сільську раду Свалявського району на її правонаступника - Керецьківську сільську раду Хустського району Закарпатської області.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року залишено без розгляду заяву Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року відкладено підготовче засідання на 21.10.2021 року.
Ухвалою суду від 11.10.2021 року задоволено заяву Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про участь у судовому засіданні, у режимі відеоконференції.
11.10.2021 року від Пилипецької сільської ради надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Від ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" надійшла заява про подання в подальшому доказів в порядку ст. 80 ГПК України та клопотання про подання доказів в порядку ст. 74 ГПК України.
Відповідачем 2 подано заперечення на письмові пояснення Керецьківської сільської ради щодо позовних вимог, а також, письмові заперечення на подані пояснення ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" щодо позовних вимог, доповнення до заперечення на подану Пилипецькою сільською радою заяву про вступ у справу як третьої особи на стороні позивача. Водночас подано суду клопотання про приєднання до справи доказів надіслання вищевказаних заперечень іншим учасникам справи.
Ухвалою суду від 21.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Пилипецької сільської ради до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача.
Ухвалою суду від 21.10.2021, 23.11.2022, 21.12.2022, 27.01.022, 01 березня 2022 року розгляд справи відкладався.
Згідно з указом №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” на території країни з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб запроваджено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану продовжено.
Ухвалою суду від 01.03.2022 р. відкладено підготовче засідання у справі №907/801/20 в межах розумного строку.
Водночас постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2022 р. у справі №260/771/19 за позовом за позовом Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Громадська організація “Довкілля Свалявщини”, Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, Міністерство енергетики та захисту довкілля України, ОСОБА_4 , Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області, про визнання протиправним та скасування висновку Касаційні скарги Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” та Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” залишено без задоволення. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 залишено без змін.
Ухвалою від 24.05.2022 призначено підготовче засідання на 30 червня 2022 року.
Ухвалою від 30.06.2022 відкладено підготовче засідання на 26 липня 2022 року.
25.07.2022 представником третьої особи позивача подано письмові пояснення.
26.07.2022 прокурором подано додаткові письмові пояснення.
На день судового засідання представником третьої особи позивача - ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" подано клопотання про колегіальний розгляд справи.
У судовому засіданні 26.07.2022 р. постановлено та проголошено ухвали про відмову у задоволенні клопотання ГО "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера" про колегіальний розгляд справи №907/801/20 та про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи” про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 26.07.2022 відкладено підготовче засідання на 17 серпня 2022 року.
Призначене засідання суду не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області.
17.08.2022 до суду надійшло клопотання від ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” про подання додаткових доказів в порядку статті 80 ГПК України.
22.08.2022 року позивачем подано письмові пояснення по справі.
26.08.2022 року відповідачем 2 подано суду заперечення на клопотання подане третьою особою на стороні позивача про долучення доказів.
Ухвалою суду від 17.08.2022, 14.09.2022, 18.10.2022, 15.11.2022 розгляд справи відкладався.
Ухвалою суду від 15.11.2022 задоволено клопотання відповідача 2, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1- Закарпатську обласну державну адміністрацію, підготовче засідання відкладено на 13.12.2022 року.
Ухвалою суду від 13.12.2022 відкладено підготовче засідання на 24.01.2023 року.
Ухвалою суду від 24.01.2023 відкладено підготовче засідання на 22.02.2023 року.
До дати судового засідання відповідача 2 подано суду письмові відповідь на пояснення третьої особи Закарпатської обласної військової державної адміністрації.
Прокурор в засіданні суду навів пояснення, подав суду заяву про зміну підстав позову, щодо відкладення підготовчого засідання не заперечив.
Ухвалою суду від 22.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 21.03.2023 р.
Ухвалою суду від 21.03.2023 р. відкладено підготовче засідання на 19.04.2023 р.
20.03.2023 р. через систему електронний суд до суду надійшло заперечення представника відповідача 2 щодо прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову.
31.03.2023 р. від представника відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшло заперечення на заяву про зміну підстав позову Закарпатської обласної прокуратури та 18.04.2023 р. клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача 1.
13.04.2023 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання з приводу заяви про зміну підстав позову Закарпатської обласної прокуратури.
До початку судового засідання від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, м. Ужгород через систему “Електронний суд” надійшли письмові пояснення щодо заяви про зміну підстав позову.
Ухвалою суду від 19.04.2023 р. відкладено підготовче засідання на 11.05.2023 р.
21.04.2023 р. представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, м. Ужгород подано до суду письмові пояснення щодо зміни предмету позову.
09.05.2023 р. через систему електронний суд до суду надійшло клопотання представника від відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду.
10.05.2023 р. прокурором до суду подано додаткові письмові пояснення.
За змістом поданої прокурором заяви про зміну підстав позову, прокурор з метою ефективного захисту інтересів держави вважає за необхідне змінити підстав позову шляхом їх доповнення без зміни предмету пред'явлення такого. Вказує на те, що основними принципами регулювання відносин на землях енергетики та землях спеціальних зон об'єктів енергетики є, зокрема, пріоритет безпеки життя і здоров'я населення над економічною вигодою від діяльності об'єктів енергетики (п.3 ч.1 ст.3 ЗУ “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів”). Згідно з положеннями ч.3 ст. 50 ЗУ “Про землеустрій” акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки) є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, згідно з інформацією Управління (лист №10-7-0.31-353/-23 від 10.02.2023) жоден з проектів землеустрою не містить відомостей про встановлення таких зон.
Таким чином, за доводами прокурора відведення земельних ділянок, що є предметом спору, для розміщення об'єктів енергетики відбулось у порушення вимог ст.ст.l,3,б,7,14,15,17,18,24,25 ЗУ “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів”, наслідком чого є недійсність наказів про затвердження проектів землеустрою наведених у позові та договорів оренди вказаних земельних ділянок.
Ухвалою суду від 11.05.2023 року задоволено заяву прокурора про зміну підстав позову, відкладено розгляд клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду та відкладено підготовче засідання на 07 червня 2023 р.
У судовому засіданні 07.06.2023р. судом відмовлено в клопотанні відповідача 2 про залишення позову без розгляду, з мотивів, викладених у відповідному процесуальному документі. Також за наслідками проведеного судового засідання судом постановлено ухвалу про повернення заявнику заяви про витребування доказів з підстав, викладених у ній.
Ухвалою суду від 07.06.2023 р. відкладено підготовче засідання на 05 липня 2023 року.
08.06.2023 р. представником відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано до суду додаткові письмові пояснення.
Ухвалою суду від 05.07.2023 р. відкладено підготовче засідання на 06.09.2023 року.
Ухвалою суду від 06.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19 жовтня 2023 р.
Ухвалою суду від 19.10.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 22.11.2023 року.
22.11.2023 року від відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
У засіданні суду 22.11.2023 року, судом приєднано до матеріалів справи вступне слово представника третьої особи на стороні позивача, разом з тим протокольною ухвалою суду повернено без розгляду подані до вступного слова документи.
Ухвалою суду від 22.11.2023 відкладено розгляд справи по суті на 08 грудня 2023 р.
До початку судового розгляду справи, судовою охороною повідомлено суд про наступне “Подія 102 №108973810 ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ВИБУХ,ПІДПАЛ,ЗАМІНУВАННЯ, ІНШІ ЗАГРОЗИ ЖИТТЮ ЛЮДЕЙ. Дата скоєння: 08.12.2023 12:00:00 (АЛЬФА).
Керівником апарату Господарського суду Закарпатської області Сегляник О.І. складено акт №34 від 08.12.2023 року про те, що через надходження на електронну адресу ГУНП в Закарпатській області о 13:00 повідомлення від Sapran Denis про організацію за адресою вул. Коцюбинського 2 А доставки товарів і посилок, в яких буде міститися вибухівка з вражаючими елементами, було припинено доступ відвідувачів до приміщення Господарського суду Закарпатської області та не відбулись судові засідання у таких справах: № 907/801/20 (суддя Ремецькі О.Ф.) та № 907/982/23 (суддя Лучко Р.М.).
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкладено розгляд справи по суті на 12 січня 2024 року.
У засіданні суду 12.01.2024 відповідно до ст. 216 ГПК України на стадії встановлення обставин справи та дослідження доказів оголошено перерву до 26 січня 2024 р. в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 26.01.2024 на стадії судових дебатів та ухвалення рішення суду оголошено перерву до 16 лютого 2024 р. на 10:00 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 16.02.2024 р. відкладено розгляд справи по суті на 11.03.2024 р.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час опрацювання обласною прокуратурою матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді виявлено факт порушення вимог законодавства Головним управлінням Держгеокадастру в Закарпатській області при зміні цільового призначення земельних ділянок земель полонини «Боржава» та наданні їх в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи». Так, за доводами прокурора наказами Управління «Про затвердження проектів землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок зі зміною цільового призначення» (додатки до позову т. 1 а.с. 19-252) надано в оренду Товариству на різний строк на території Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області кілька десятків земельних ділянок загальною площею понад 40 га. Одночасно вказаними наказами затверджено проекти землеустрою, якими змінено цільове призначення земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
На переконання прокурора зазначені накази управління, якими затверджено проекти землеустрою зі зміною цільового використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення на землі енергетики, суперечать вимогам земельного, природоохоронного, містобудівного законодавства та іншого законодавства. 3 цих же підстав вважає недійсними також правочини, укладені Управлінням з Товариством щодо цих земельних ділянок.
Прокурором визначено 4 основні напрямки нормативно-правової кваліфікації обставин, якими обґрунтовуються вимоги позову. Перше - відсутність проведеної відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля при вирішення питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, у зв'язку з цим порушенням порядку зміни цільового призначення землі; друге - порушення порядку виділення земельної ділянки через її особливий статус, як земель іншого природоохоронного призначення; третє - порушення містобудівного законодавства; четверте - порушення вимог законодавства, покликаного убезпечити життя і здоров'я населення від діяльності об'єктів енергетики, зокрема, порушення вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів».
Щодо, відсутності проведеної відповідно до законодавства оцінки впливу на довкілля при вирішення питання про зміну цільового призначення земельної ділянки, прокурор вказує на те, що згідно з вимогами ст.3 ч.3 п.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься коча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель передбачає здійснення оцінки впливу на довкілля і є обов'язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Натомість, як стверджує прокурор державний реєстр оцінок впливу на довкілля не містить жодного такого щодо проектів землеустрою відведення земельних ділянок в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» зі зміною цільового призначення.
В свою чергу доводи представника відповідача 2 про те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є рішенням про провадження планової діяльності вважає необґрунтованим та безпідставним та вказує на те, що у Товариства існував обов'язок щодо виготовлення та подання до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області звіту з оцінки впливу на довкілля, звіту про громадське обговорення та висновку з оцінки впливу на довкілля, до прийняття таким спірних наказів.
З приводу доводів про порушення порядку виділення земельної ділянки через її особливий статус, як земель іншого природоохоронного призначення, прокурор зазначає, що території полонини «Боржава» площею 4520 га у листопаді 2016 року створена для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ і включена до Смарагдової мережі з присвоєнням охоронного номеру UA0000263 «Poloyna Borzhava». При цьому за твердженням прокурора усі надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» земельні ділянки розміщені у межах території Смарагдової мережі.
Прокурор зауважує, що системний аналіз ратифікованих Україною міжнародних договорів у взаємозв'язку з положеннями національного законодавства дають підстави стверджувати, що території (землі) в межах Смарагдової мережі та екологічної мережі Закарпатської області є землями природно-заповідного фонду або іншого природоохоронного призначення (ч.1 п. «г» ст.150 Земельного кодексу України) з відповідним особливим статусом та режимом їх охорони, притаманним насамперед землям природно-заповідного фонду. За позицією прокурора, з огляду на наведене надання в оренду земельної ділянки території особливого природоохоронного інтересу, включеної до Смарагдової мережі «Polonyna Borzhava» та екологічної мережі Закарпатської області, зі зміною цільового призначення (вилучення) повинно здійснюватися у спосіб та відповідно у порядку, встановленому ст.ст. 6, 20, 150, 186 Земельного кодексу України щодо особливо цінних земель. Крім того прокурор звертає увагу суду на звіт консультативної місії постійного комітету Бернської конвенції від 20-23.09.2021 року (т. 7 а.с. 231, переклад з а.с.234). За її висновками плани на забудову необхідно скасувати.
Обставини порушення містобудівного законодавства в даній справі, прокурор обґрунтовує відсутністю в схемі планування території Закарпатської області можливості будівництва вітрової електростанції чи інших енергогeнеруючих об'єктів. Крім того, прокурор стверджує, що відповідно до Схеми планування території Закарпатської області надані в оренду земельні ділянки віднесено до територій гірсько-рекреаційного та туристичного функціонального призначення
Обґрунтовуючи доводи, щодо порушення вимог законодавства, покликаного убезпечити життя і здоров'я населення від діяльності об'єктів енергетики, зокрема, порушення вимог Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» прокурор, зазначає, що відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» межі спеціальних зон об'єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками. Згідно з положеннями ч.3 ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки) є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Водночас, згідно з інформацією Управління (лист №10-7-0.31-353/-23 від 10.02.2023) жоден з проектів землеустрою не містить відомостей про встановлення таких зон.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Вказує на те, що наразі матеріалів необхідних для здійснення процедури оцінки впливу на довкілля щодо планованої діяльності зі зміни цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, що знаходяться за межами населеного пункту на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад Захарпатської області у Реєстрі з ОВД не знайдено.
Крім того, позивач зауважує, що територія гірського масиву Боржава входить до території Смарагдової мережі «UA0000263» «Polonyna Borzhava». Ця територія Смарагдової мережі створена для забезпечення збереження видів флори і фауни та типів природних оселищ, зокрема тут трапляються 12 типів природних оселищ, включених до Резолюції 4 (1996) Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської Конвенції), а також 14 видів птахів, 3 види ссавців, 3 види рослин і 1 вид безхребетних, включених до Резолюції 6 (1998) Бернської конвенції. У зв'язку з чим вважає, що при плануванні або здійсненні діяльності в межах території Смарагдової мережі або за її межами, але яка може мати вплив на таку територію, потрібно враховувати необхідність забезпечення збереження у довгостроковій перспективі природних оселищ та видів природної фауни і флори, що підлягають особливій охороні в Європі.
Разом з тим, позивач зазначає, що наявні обставини, що можуть свідчити про недотримання спеціальних вимог щодо охорони об'єктів Червоної книги України при розробленні та затвердженні проектів землеустрою та подальшому наданні в оренду земельних ділянок на території полонини Боржава.
Відповідач 1 - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування чого вказує на те, що ТОВ “АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ” звернулось до Головного управління з клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів відведення 39 земельних ділянок загальною площею 42,2247 га в довгострокове користування (оренду) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для зміни цільового призначення на землі енергетики, а саме: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради Воловецького району (за межами населеного пункту) та на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад (за межами населеного пункту) Свалявського району Закарпатської області. До зазначених клопотань додано розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області від 15 травня 2017 року № 123 “Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради”, розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 12 червня 2017 року № 154 “Про затвердження детального плану території”, копію Меморандуму включаючи календарний рік, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельних ділянок, правовстановлюючі документи. Детальні плани території за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області та Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області затверджені уповноваженими органами, рішення про їх затвердження не скасовано і не визнано недійсним в судовому порядку.
Відповідач 1 зауважує, що при проведенні геодезичних вишукувань та візуального обстеження в натурі земельних ділянок, що відводяться, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення та водного фонду не виявлено. Земельні ділянки розташовані за межами об'єктів природно-заповідного фонду, за межами об'єктів культурної спадщини та не входять до території історичних ареалів населених місць.
Доводи прокурора щодо прийняття незаконного рішення про затвердження проектів землеустрою та передачу ділянок в оренду зі зміною цільового призначення ТОВ “АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ” без попереднього проведення оцінки впливу на довкілля, вважає безпідставними. Так як, дозвіл на розробку проектів землеустрою ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримало 20.06.2017 року та 26.07.2017 року на підставі відповідних наказів ГУ ДГК у Закарпатській області. ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримало рішення про провадження планованої діяльності до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що виключає його поширення на правовідносини, що розглядаються. Відомості про зміну цільового призначення земельних ділянок, які були в подальшому надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи», були внесені до Державного земельного кадастру впродовж серпня - листопада 2017 року. Цільове призначення даних земельних ділянок станом на день введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вже було змінено.
Крім того, відповідач 1 вважає, що не було й доведено доказами посилання Позивача щодо порушень Головним управлінням екологічних вимог з огляду на те, що ініціатором звернення не надано жодних доказів на підтвердження існування таких порушень. Разом з тим, вважає за необхідне відмітити, що проведення процедури оцінки планової діяльності мало здійснюватися певним суб'єктом господарювання після оформлення відповідних прав на земельні ділянки, на яких він має намір здійснювати планову діяльність, що й мало місце в даному випадку, при цьому вважає, що протилежне Позивачем не доведено.
Зауважує, що позивач не надав жодних доказів, які б свідчили, що земельні ділянки, надані в оренду ТОВ “АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ” відносяться до особливо цінних земель. Водночас у висновках про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що містяться у матеріалах справи, зазначено, що земельні ділянки не належить до особливо цінних земель (підпункт 5 пункту 6 Висновків). Проекти землеустрою не підлягають проведенню обов'язкової державної експертизи (пункт 7 Висновку). Окрім цього, Позивачем не надано також жодних доказів щодо того, що спірні земельні ділянки відносяться до земель природоохоронного призначення.
Вважає, що доводи позивача щодо неможливості розташування планованої діяльності на Полонині Боржава базуються виключно на припущеннях. При цьому акцентує увагу на тому, що Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат не забороняє, а навпаки рекомендує більш широке використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, до яких відноситься вітроенергетика, а за роз'ясненнями Бюро Бернської Конвенції розвиток вітроенергетика на полонині Боржава не суперечить її визначенню.
Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, смт. Воловець проти задоволення позову заперечує. Зауважує, що частина 1 ст. 11 Закону визначає рішення про провадження планованої діяльності як документ дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який є підставою для початку провадження цієї діяльності та встановлює (затверджує) параметри та умови її провадження. В свою чергу, за доводами відповідача 2 дозвіл на розробку проектів землеустрою ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримало 20.06.2017 року та 26.07.2017 року на підставі відповідних наказів ГУ ДГК у Закарпатській області. Відтак, оскільки дані накази ГУ ДГК у Закарпатській області є першими документами, з яких починається процедура зміни цільового призначення земельних ділянок, вважає, що вони і є рішеннями про провадження планованої діяльності. Отже, ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримало рішення про провадження планованої діяльності до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що виключає його поширення на правовідносини, що розглядаються.
З приводу доводів прокурора про порушення порядку виділення земельних ділянок через їх особливий статус, як земель іншого природоохоронного призначення, відповідач 2 зазначає, що доказів про створення в межах територій спірних земельних ділянок об'єктів природно-заповідного фонду у визначеному законодавством порядку матеріали справи не містять. Крім того, за доводами відповідача 2 за результатами співставленням відомостей про земельні ділянки, надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на підставі спірних договорів з шаром «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України встановлено, що жодна з них не знаходиться на землях природно-заповідного фонду України. З огляду на, що відповідач 2 констатує, на Полонині Боржава відсутні об'єкти природно-заповідного фонду та не проведено резервування її територій з цією метою. Належність того чи іншого об'єкту до Смарагдової мережі законодавство не ототожнює з набуттям ним правового режиму об'єкту природно-заповідного фонду. Наразі на національному рівні не унормовано статусу Смарагдової мережі, її межі, а також порядку оцінки впливу на будь-якої господарської діяльності.
На спростування обставин порушення містобудівного законодавства, відповідач 2 зазначає, що наданню спірних земельних ділянок в оренду передувало затвердження детальних планів території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою (розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації 15.05.2017 № 123 «Про затвердження детального плану території на території Воловецької селищної ради» та розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації 12.06.2017 № 154 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки»), які є чинними, видані уповноваженими органами та у визначений законом спосіб. Міністерство розвитку громад та територій України листом від 07.06.2021 року за № 7/14.4.4/8197-21 роз'яснило, що до містобудівної документації та місцевому рівні віднесено генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани території. З огляду на що вважає, що оформлення права користування земельною ділянкою та реалізація намірів щодо її подальшої забудови має здійснюватися на підставі детального плану території, розташованої за межами населених пунктів.
З приводу спростування доводів про не проведення експертизи землевпорядної документації відповідач 2, зауважує, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Разом з тим, оскільки спірні земельні ділянки до жодної з вказаних категорій земель не відносяться, обов'язкові підстави для проведення державної експертизи їх проектів землеустрою відсутні.
Крім того, відповідач 2 зауважує, що розміри охоронних та санітарно-захисних зон встановлюються залежно від конструкції об'єктів енергетики, а визначення та встановлення таких зон в натурі на місцевості (у разі необхідності) здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва. Таким чином, на етапі відведення земельної ділянки зміни її цільового призначення та до укладення договорів оренди, встановлення спеціальних зон є неможливим. Водночас, містобудівне законодавство виключає можливість реалізації права на забудову земельної ділянки до оформлення права власності чи користування на неї. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» були погоджені в порядку, визначеному законом, а Позивачем не надано та матеріали справи не містять доказів зауважень до них виконавчих органів відповідних рад у сфері містобудування та архітектури та/або Головного управління ДГК в Закарпатській області. Тому, навіть якщо і компетентними державними органами і були допущені помилки при погодженні та затвердженні відповідних проектів землеустрою, відповідальність за таку помилку повинна покладатись на державу, а не на ТОВ «Атлас Воловець Енерджи», яке мало право на правомірні законні очікування, що є складовою частиною принципу правової визначеності.
Також, відповідач 2, звертає увагу на те, що покладені в основу обґрунтування позовних вимог обставини перебувають поза межами сфери контролю державних інтересів Міндовкілля. Відсутність можливості відреагувати на можливі порушення, про які стверджує прокурор, тобто відсутність повноважень здійснювати захист інтересів держави у відповідній сфері на думку відповідача 2, свідчить про те, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не є компетентним органом в контексті даних обставин, а тому останнє як Позивач визначено помилково. Водночас, у даній справі позов фактично пред'явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ ДГК у Закарпатській області), що не відповідає ч. 1 ст. 45 ГПК України, яка визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, м. Ужгород позовні вимоги підтримує. Вказує на те, що територія Боржавських полонин, за рахунок якої здійснювалось відведення вказаних земельних ділянок, є об'єктом особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі "Polonyna Borzhava" (код 0000263). Цей статус території в силу визначень 3К України (стаття 46), національного природоохоронного законодавства та міжнародних актів, учасником яких є Україна та примат яких закріплено на найвищому законодавчому рівні, дає підстави для застосування в процесі відведення земельних ділянок такої території окремої процедури на підставі спеціальних норм земельного законодавства, зокрема частини сьомої статті 20 3К України, частини третьої статті 186 3К України, та норм Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (стаття 3). За цих обставин відсутність при відведенні земельних ділянок погоджень проєктів та погоджень зміни їх цільового призначення уповноваженими органами у відповідності до вимог земельного законодавства свідчить про порушення процедури їх відведення. За доводами Громадської організації “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” Відповідачем 1 процедуру, встановлену законом, не дотримано, що в силу дії норм статті 21 Цивільного кодексу України, статей 21, 152 3К України є підставою для скасування його рішень як незаконних.
Із доводами відповідача 2, що рішення (наказ) Відповідача 1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою може тлумачитись як рішення про провадження планованої діяльності не погоджується та вважає, що зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається з моменту ухвалення рішення відповідним органом про затвердження проєктів землеустрою. Оскільки станом на 18 грудня 2017 року Відповідачем 1 не видано жодного наказу про затвердження проєкту землеустрою, то рішення про плановану діяльність не можна вважати ухваленим.
Підсумовуючи вказує, що будь-які доводи про відсутність особливого статусу та правового регулювання території планованої діяльності як земель іншого природоохоронного значення не можуть братись до уваги через встановлений Комітетом Бернської конвенції статус об'єкту Polonyna Borzhava і дію рішення 3акарпатської обласної ради про екологічну мережу 3акарпатської області. Зауважує, що Відповідачем - Головним управлінням Дергеокадастру у Закарпатській області (м. Ужгород), грубо порушені як Бернська конвенція, так і Карпатська конвенція, які є невід'ємною частиною національного законодавства України. Згідно цих міжнародно-правових актів земельні території Боржавської полонини апріорі не могли бути змінені за функціональним призначенням на землі промислової енергетики».
Третя особа, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Закарпатська обласна державна адміністрація у поданих письмових поясненнях по справі зокрема зазначає, що у зв'язку з оскарженням в судовому порядку висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності „Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області" від 07 березня 2019 року № 307/02-02 та відсутністю інформації про проведення оцінки впливу на довкілля при зміні цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення у відомостях Єдиному реєстрі з ОВД, обласною державною адміністрацією не здійснювались заходи щодо реєстрації права державної власності в особі Закарпатської обласної державної адміністрації на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не приймались рішення про внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни їх власника/розпорядника, у зв'язку з відсутністю згоди сторін договорів оренди земельних ділянок, укладених між головним управлінням та ТОВ «Атлас Воловець Енерджі».
Крім цього зазначає, що у зв'язку із прийняттям 28.04.2021 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який набрав законної сили 27.05.2021, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які передані в користування на умовах оренди ТОВ «Атлас Воловець Енерджі», перейшли від обласної державної адміністрації до територіальних громад.
Додатково вказує на те, що в 2017 році були прийняті розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації від 15.05.2017 року № 123 „Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради" та розпорядження голови Свалявської райдержадміністрації від 12.06.2017 року № 154 „Про затвердження детального плану території земельної ділянки". Розпорядженням в.о. голови облдержадміністрації від 05.07.2019 року № 361 „Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій", визнано такими, що суперечить статті 5 Закону України „Про основи містобудування", статтям 2 і 19 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та не відповідає Схемі планування території Закарпатської області, Проекту районного планування Воловецького району, Проекту районного планування Свалявського району розпоряджень голови Воловецької райдержадміністрації від 15.05.2017 року № 123 та Свалявської райдержадміністрації від 12.06.2017 №154. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 260/ 102/20 позов ТзОВ „Атлас Воловець Енерджи" до Закарпатської обласної державної адміністрації задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови облдержадміністрації від 05.07.2019 року № 361 „Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій". Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 260/102/20 залишено без змін.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Свалявською міською радою Закарпатської області - письмово викладеної позиції з приводу позовних вимог не подано.
Неліпинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області у письмових поясненнях по справі заперечує проти задоволення позову. Вважає позовні вимоги безпідставними. В обґрунтування чого, вказує на те, що статті земельного Кодексу України, які наведені у позові, не передбачають отримання уповноваженим органом висновку з оцінки впливу на довкілля при затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення. Так як ст. 19 Конституції України заборонено органам державної влади діяти не у спосіб, не на підставі та не в межах, що передбачені Конституцією та законами України, головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області при вирішенні питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі їх в оренду було позбавлене можливості вимагати від суб'єкта господарювання висновок з оцінки впливу на довкілля, оскільки подання такого документу не передбачене чинним законодавством. Cклад земель природно-заповідного фонду та класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначені відповідно ст. 44 ЗК України та ст. 3 закону України „Про природно-заповідний фонд, жодна з яких не включає ні землі (території) Смарагдової мережі), ні землі (території) екологічної мережі. У сільській раді відсутня інформація щодо прийняття уповноваженими на те органами рішень про створення об'єктів природно-заповідного фонду або їх резервування з такою метою в межах земельних ділянок, які надані в оренду ТОВ „Атлас Воловець Енерджи".
- Воловецька селищна рада Воловецького району Закарпатської області щодо задоволення позовних вимог заперечує, з підстав наведених в письмових пояснення по справі та зокрема, вказує на те, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не передбачає подання висновку з оцінки впливу на довкілля до органу, який уповноважений вирішувати питання про зміну цільового призначення земельних ділянок та надання їх в оренду. Крім того вказує, що з позову не зрозуміло до якої категорії земель позивач відносить спірні земельні ділянки: до земель природно-заповідного фонду чи до земель іншого природоохоронного призначення. Зауважує, що віднесення території до екомережі не призводить до зміни її режиму використання та охорони, а також не створює підстав для особливого порядку зміни її цільового призначення.
Підсумовуючи зауважує, що функціонування ВЕС також призведе до збільшення привабливості регіону в плані як промислового, так і туризму в цілому. Таким чином, прийняте у справі рішення про задоволення цього позову негативно вплине на права та інтереси Воловецької селищної ради та її територіальної громади.
Керецьківська сільська рада Хустського району Закарпатської області, у поданих письмових поясненнях, вважає, що позовна заява прокурора спрямована на захист особливо важливих суспільних інтересів, зумовлених грубим порушенням відповідачами чинного земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства та повинна бути задоволена у повному обсязі. Зауважує, що надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної чи комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування), може посвідчуватися одним договором оренди. Аналогічна норма міститься у Законі України «Про оренду землі», та не могла бути не відома відповідачу, що на думку третьої особи може свідчити лише про умисне дроблення інформації про земельні ділянки, які залучаються у процес виробництва вітру без оцінки реальних впливів такого масштабного будівництва. Також, відмічає, стверджуване неналежне застосування органами влади вимог закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема, у частині не проведення стратегічної екологічної оцінки детальних планів території, які розроблялися з метою зміни функціонального призначення земельних ділянок. Звертає увагу, що не було застосовано ст. 12 згаданого закону і детальні плани територій розроблялись та затверджувались на рівні районів, проте вплив реалізації планованої діяльності буде відчутною на рівні області, тому і детальний план території, на думку третьої особи, повинен був розроблятися один на рівні області, а не три як мало місце, і враховувати інтереси значно більшої кількості осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 11.03.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
У 2017 році прийнято розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації від 15.05.2017 року № 123 „Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради" та розпорядження голови Свалявської райдержадміністрації від 12.06.2017 року № 154 „Про затвердження детального плану території земельної ділянки".
Розпорядженням в.о. голови облдержадміністрації від 05.07.2019 року № 361 „Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій", визнано такими, що суперечить статті 5 Закону України „Про основи містобудування", статтям 2 і 19 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" та не відповідає Схемі планування території Закарпатської області, Проекту районного планування Воловецького району, Проекту районного планування Свалявського району розпоряджень голови Воловецької райдержадміністрації від 15.05.2017 року № 123 та Свалявської райдержадміністрації від 1 2 .06 .20 1 7 № 154.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 260/102/20 позов ТзОВ „Атлас Воловець Енерджи" до Закарпатської обласної державної адміністрації задоволено, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови облдержадміністрації від 05.07.2019 року № 361 „Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 260/102/20 залишено без змін.
02.08.2018 Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації оприлюднено в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля отримане від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379); 31.08.2018 - зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень; 04.09.2018 - зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; 15.01.2019 - звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту.
30.01.2019 у приміщеннях Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, а 31.01.2019 року в приміщеннях Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департаментом забезпечено громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, під час яких представниками громадськості було задано 79 усних запитань, 8 усних та 5 письмових зауважень та пропозицій.
04.03.2019 Департаментом підготовлено звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який 12.03.2019 разом з висновком з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності було внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Департаменту.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 в межах розгляду справи № 260/771/19 задоволено адміністративний позов від 03.06.2019 Громадської організації „Міжнародний інститут людини і глобалістики „Ноосфера" до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування Висновку з ОВД. Однак, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020. Касаційний адміністративний суд постановою від 13.04.2022 залишив без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, залишено без задоволення касаційні скарги від 27.11.2020 та 10.12.2020 Міжнародної благодійної організації „Екологія-Право-Людина" і Громадської організації „Міжнародний інститут людини і глобалістики „Ноосфера".
Висновок з оцінки впливу на довкілля щодо планової діяльності будівництва вітрової електростанції 120 МВт, яка підлягає оцінки впливу на довкілля є дійсним та не скасованим.
Відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року №436/96-ВР «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» Україна приєдналася до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі із застереженнями щодо вовка та ведмедя бурого, добування дупеля, використання пасток, сіток і капканів.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі кожна Договірна Сторона відповідно до положень цієї Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі договірні Сторони у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що охороняються згідно із попереднім пунктом, для того щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру можливості звести її до мінімуму.
Цією Конвенцією Україна зобов'язана вживати необхідних заходів для підтримання популяції дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні, враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ст.ст.2,3 Конвенції).
Рекомендацією №16 та резолюцією №5 Постійного комітету Бернської конвенції запроваджено створення країнами учасницями території особливого природоохоронного інтересу (Areas of Special Conservation Interest, АСІ) та встановлено офіційну назву - Смарагдова мережа (Emerald Network). Конвенцією також визначено, що сторони мають прийняти законодавчі або інші заходи для визначення територій мережі Емеральд (ASCI) та забезпечити їх збереження. До мережі Емеральд включаються лише території, які важливі для збереження видів і оселищ із Резолюцій №4 та №6 Бернської конвенції в розрізі біогеографічних регіонів.
27 червня 2014 року було підписано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яку було ратифіковано Україною 16 вересня 2014 року. Угода набрала чинності 1 вересня 2017 року. Відповідно до Угоди, Україна зобов'язується поступово наблизити своє законодавство до законодавства ЄС, у терміни, визначені у Додатку ХХХ до Угоди, в тому числі, до 1 вересня 2021 року має бути завершена робота із створення територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними.
На час розгляду справи відсутні законодавчі акти національного законодавства з питань функціонування (менеджменту) території Смарагдової мережі, встановлення захисних заходів та не визначено її межі як земель природоохоронного призначення.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з вимогами ст.3 ч.3 п.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель передбачає здійснення оцінки впливу на довкілля і є обов'язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Даний Закон 17.06.2017 року був опублікований у газеті «Голос України» (№110), та набрав чинності 18.06.2017 року і, відповідно, був введений в дію 18.12.2017 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" звернулось до Головного управління з клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів відведення 39 земельних ділянок загальною площею 42,2247 га в довгострокове користування (оренду) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для зміни цільового призначення на землі енергетики, а саме: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради Воловецького району (за межами населеного пункту) та на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад (за межами населеного пункту) Свалявського району Закарпатської області.
До зазначених клопотань додано розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації Закарпатської області від 15 травня 2017 року № 123 "Про затвердження детального плану території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради", розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області від 12 червня 2017 року № 154 "Про затвердження детального плану територіі , копію Меморандуму включаючи календарний рік, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельних ділянок, правовстановлюючі документи.
Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення, загальною площею 42,2247 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергоутворюючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 14.01), розташованих за межами населеного пункту на території за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області та Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області.
На підставі зазначених наказів фізичною особою-підприємцем Соломко О.О., на замовлення ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" розроблено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ".
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок зі зміною цільового призначення» №№ 3637-сг, 3бЗб-сг, 3635-сг, 3634-сг,3633-сг, 3632-сг, 3631-сг, 3б30-сг, 3629-сг, 3628-сг , 3627-сг, 3626-сг, 3625-сг, 3624-сг, 3622-сг, 3621-сг від 20.12.2017 надано в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» строком на 25 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області 16 земельних ділянок загального площею 11,5968 га;
№№109-сг, 108-ег, 107-сг, 106-сг, 105-сг, 104-сг, 103-сг, 102-сг, 101 -сг, 100-сг, 99-сг, 98-сг, 97-сг, 96-сг, 95-сг, 94-сг, 93-сг, 92-сг, 91-сг від 18.01.2018 надано в оренду ТОВ «Атлас Воловець енерджи» строком на 25 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад Свалявського району Закарпатської області 30 земельних ділянок, загальною площею 24,6711 га;
№1297-сг від 17.07.2018 надано в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» строком на 7 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Тибавської сільської ради Свалявського району Закарпатської області земельну ділянку загальною площею 0.5997 га;
№№1365-сг, 1364-ег, 13б3-сг від 23.07.2018 надано в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» строком на 7 років зі зміною цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що знаходяться за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області 6 земельних ділянок загальною площею 5,3571 га.
Відведення здійснювалось за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 2121555100:09:002:0005 площею 157,5876 га, 2121555100:09:003:0003 площею 18,6814 га, 2121555100:09:003:0005, 2121555100:09:001:0009 площею 21,4822 га, 2121555100:09:001:0005 площею 10,3838 га, 2121555100:08:001:0010 площею 10,2755 га, 2121555100:08:001:0016 площею 76,0045 га, 2124080300:11:001:0017 площею 60,1045 га, 2121555100:09:001:0006, 2124080300:11:001:0016 площею 75,8551 га, 2124080300:11:001:0006 площею 26,4976 га, 2124087200:02:001:0002 площею 42,8623 га, 2124087200:02:001:0001 площею 88,9844 га, 2124083500:08:001:0001 площею 139,0204 га, 2124082300:01:003:0002 площею 80,2190 га, 2124080300:11:001:0004 площею 38,5087 га, які сформована в результаті інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та належать Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕТ № 932332 від 01.04.2015, реєстраційний номер 611005821215.
Згідно відповіді ГУ ДГК у Закарпатській області № 29-7-0.5-3329/2-20 від 17.04.2020 року надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» земельні ділянки не відносилися та не відносяться до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення та/або земель рекреаційного призначення. У ГУ ДГК у Закарпатській області відсутні відомості про наявність на даних земельних ділянках об'єктів природно-заповідного фонду та об'єктів рекреаційного призначення, про їх резервування з вказаною метою, а також про їх включення до складу екологічної мережі області.
Відповіддю Держаного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01-16/239 від 26.02.2020 року стверджено, що на даних земельних ділянках відсутні особливо цінні ґрунти.
Згідно відповідей Воловецької РДА № 9/4 від 09.04.2020 року, а також Свалявської РДА № 505/01-14 від 14.04.2020 року рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення як територій рекреаційного та природо-заповідного фонду щодо земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» районними державними адміністраціями не приймались.
За результатами співставленням відомостей про земельні ділянки, надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на підставі спірних договорів з шаром «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України встановлено, що жодна з них не знаходиться на землях природно-заповідного фонду України.
На виконання зазначених наказів між Головним управлінням та ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" укладено договори оренди землі від 26.12.2017 № 32/57-17-ДО, № 33/57-17-ДО, № 34/57-17-ДО, № 35/57-17-ДО, № 36/57-7-ДО, № 37/57-17-ДО, № 38/57-17-ДО, № 39/57-17-ДО, № 40/57-17-ДО, № 41/57-17-ДО, № 42/57-17-ДО, № 43/57-17-ДО, № 44/57-17-ДО, № 45/57-17-ДО, № 46/57-17-ДО, № 47/57-17-ДО, від 31.01.2018 № 2/57-18-ДО, № 3/57-18-ДО, № 4/57-18-ДО, № 5/57-18-ДО, № б/57-18-ДО, № 7/57-18-ДО, № 8/57-18-ДО, № 9/57-18-ДО, № 10/57-18-ДО, № 11 /57-18-ДО, № 12/57-18-ДО, № 13/57-18-ДО, №• 14/57-18-ДО, № 15/57-18-ДО, № 1 б/57-18-ДО, № 17/57-18-ДО, № 18/57-18-ДО, № 19/57-18-ДО, № 20/57-18-ДО, від 24.07.2018 № 43/57-18-ДО, № 46/57-18-ДО, № 44/57-18-ДО, № 45/57-18-ДО.
За доводами прокурора зазначені накази Управління, якими надано дозвіл на розробку та затвердження проектів землеустрою зі зміною цільового використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення на землі енергетики (код 14.01), суперечать вимогам земельного, природоохоронного та містобудівного законодавства, з огляду на, що наявні підстави для визнання їх недійсними, скасування та визнання недійсним і скасування правочинів укладених між відповідачами.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земельні відносини - це відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Згідно частини 1 статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а)землі сільськогосподарського призначення;
б)землі житлової та громадської забудови;
в)землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г)землі оздоровчого призначення;
д)землі історико-культурного призначення;
е)землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж)землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно частини 2 статті 19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом ( пункт є-1 статті 1 5- 1 ЗК України).
Так, частиною четвертою статті 122 3К України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з пунктами 1-3 підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого наказом державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 р. № 308 (зі змінами), Головне управління е територіальним органом Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру та йому підпорядковане. Голова місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на нього завдань.
Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Закарпатської області, забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів; здійснює землеустрій, у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель.
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 134 ЗК України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Статтею 123 ЗК України врегульований загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначені вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; заборонено компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлені загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідно до частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
За правилами частини першої статті 125 3К України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з вимогами ст.3 ч.3 п.2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення особливо цінних земель передбачає здійснення оцінки впливу на довкілля і є обов'язковою у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Даний Закон 17.06.2017 року був опублікований у газеті «Голос України» (№110), та набрав чинності 18.06.2017 року і, відповідно, був введений в дію 18.12.2017 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, його дія не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
Частина 1 ст. 11 Закону визначає рішення про провадження планованої діяльності як документ дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, який є підставою для початку провадження цієї діяльності та встановлює (затверджує) параметри та умови її провадження.
Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" звернулось до Головного управління з клопотаннями про надання дозволів на розробку проектів відведення 39 земельних ділянок загальною площею 42,2247 га в довгострокове користування (оренду) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для зміни цільового призначення на землі енергетики, а саме: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою на території Воловецької селищної ради Воловецького району (за межами населеного пункту) та на території Дусинської, Березниківської, Тибавської, Неліпинської сільських рад (за межами населеного пункту) Свалявського району Закарпатської області.
Розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ" надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення, загальною площею 42,2247 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергоутворюючих підприємств, установ і організацій (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 14.01), розташованих за межами населеного пункту на території за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області та Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області. Вказані накази видані 20.06.2017 року та 26.07.2017 відповідно.
Відтак, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення відбулося до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». З огляду на що, суд приходить до висновку, що ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримало рішення про провадження планованої діяльності до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що виключає його поширення на правовідносини, що склалися після вступу Закону у дію..
Крім того, системний аналіз положень Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» вказує на те, що такий встановлюючи вимоги до повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (ч. 2 ст. 5 Закону) передбачає зазначення загальних технічних характеристик, у тому числі параметрів планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
Натомість, Кабінетом Міністрів України з 13.12.2017 року було прийнято комплекс постанов, які деталізували положення Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та забезпечили механізм проведення ОВД (№ 989 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля»; № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об'єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля»; № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля»). Відтак, вищенаведене зумовлювало відсутність фактичної можливість проведення оцінки впливу на довкілля до середини грудня 2017 року.
Згідно статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Стаття 44 ЗК України передбачає склад земель природно-заповідного фонду.
Так, згідно статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Згідно частини 1 статті 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина 2 статті 45 ЗК України).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Згідно статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів; оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (статті 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
За ч.ч. 1, 3 ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про резервування цінних для заповідання природних територій та об'єктів приймаються органами, уповноваженими приймати рішення про створення й оголошення відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду на основі в порядку, передбаченому статтями 52 і 53 цього Закону.
Згідно статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 150 Земельного кодексу України (Особливо цінні землі та порядок припинення прав на них) до особливо цінних земель відносяться землі:
а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;
б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;
в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;
г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.
Згідно з відповіді на адвокатський запит ГУ ДГК у Закарпатській області № 29-7-0.5-3329/2-20 від 17.04.2020 року надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» земельні ділянки не відносилися та не відносяться до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення та/або земель рекреаційного призначення. У ГУ ДГК у Закарпатській області відсутні відомості про наявність на даних земельних ділянках об'єктів природно-заповідного фонду та об'єктів рекреаційного призначення, про їх резервування з вказаною метою, а також про їх включення до складу екологічної мережі області.
Відповіддю Держаного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 01-16/239 від 26.02.2020 року стверджено, що на даних земельних ділянках відсутні особливо цінні ґрунти.
Згідно відповідей Воловецької РДА № 9/4 від 09.04.2020 року, а також Свалявської РДА № 505/01-14 від 14.04.2020 року рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення як територій рекреаційного та природо-заповідного фонду щодо земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» районними державними адміністраціями не приймались.
За результатами співставленням відомостей про земельні ділянки, надані в оренду ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» на підставі спірних договорів з шаром «Природно-заповідний фонд» Публічної кадастрової карти України встановлено, що жодна з них не знаходиться на землях природно-заповідного фонду України.
Таким чином судом встановлено, що на спірних земельних ділянках відсутні об'єкти природно-заповідного фонду та такі не відносяться до особливо цінних земель.
З приводу доводів прокурора, про те, що території (землі) в межах Смарагдової мережі та екологічної мережі Закарпатської області є землями природно-заповідного фонду або іншого природоохоронного призначення, а їх виділення відбувалося з порушенням через особливий статус, як земель іншого природоохоронного призначення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 46 Земельного кодексу України встановлено, що до земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність. Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками. Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.
У частині 1 статті 9 Конституції України закріплено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. В частині1 статті 15 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 №614, Міндовкілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки.
Відповідно до Пояснення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) Україна приєдналась до Бернської конвенції відповідно до Закону України від 29.10.1996 №436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі" та є стороною Бернської конвенції, а отже виконує взяті зобов'язання, у тому числі щодо створення Смарагдової мережі.
Цією Конвенцією Україна зобов'язана вживати необхідних заходів для підтримання популяції дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні, враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни (ст.ст.2,3 Конвенції).
Рекомендацією №16 та резолюцією №5 Постійного комітету Бернської конвенції запроваджено створення країнами учасницями території особливого природоохоронного інтересу (Areas of Special Conservation Interest, АСІ) та встановлено офіційну назву - Смарагдова мережа (Emerald Network). Конвенцією також визначено, що сторони мають прийняти законодавчі або інші заходи для визначення територій мережі Емеральд (ASCI) та забезпечити їх збереження. До мережі Емеральд включаються лише території, які важливі для збереження видів і оселищ із Резолюцій №4 та №6 Бернської конвенції в розрізі біогеографічних регіонів.
Межі територій Смарагдової мережі і їх стандартні форми даних розміщені на офіційному сайті Ради Європи: https:// www.coe.int/en/web/bern-convention/emerald-viewer.
Проаналізувавши, доводи прокурора та положення конвенції суд констатує, що національним законодавством на даний час не прийнято законодавчих актів з питань функціонування (менеджменту) території Смарагдової мережі та не визначено її межі як земель іншого природоохоронного призначення, як і не здійснено їх резервування для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму.
Проте, охоронні зобов'язання регламентовані законом України від 29.10.1996 №436/96-ВР "Про приєднання України до Конвенції 1979 року "Про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі", можуть реалізуватися в порядку статті 3 Закон України від 23.05.2017 № 2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» перед здійсненням тієї чи іншої діяльності на відповідних земельних ділянках. Відповідно до пункт 2 частини другої якої перша категорія видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ) та інші потужності для виробництва електроенергії, пари і гарячої води тепловою потужністю 50 мегават і більше з використанням органічного палива, атомні електростанції та інші ядерні реактори, включаючи будівництво, виведення (зняття) з експлуатації таких електростанцій або реакторів (крім дослідницьких установок для виробництва і конверсії ядерного палива та сировини для одержання вторинного ядерного палива, матеріалів, що діляться та відтворюються, потужність яких не перевищує 1 кіловат постійного теплового навантаження).
Як слідує з постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 по справі №260/771/19 на засіданні Бюро Бернської Конвенції (2018 рік) розглянуто Звіт України щодо надання офіційної позиції про статус території Смарагдової мережі ,,Polonyna Borzava у зв'язку із зверненням ГО «Українська природоохоронна група» щодо планування будівництва вітрової електростанції на полонині Боржава в Закарпатській області. Бюро офіційно повідомило, що визначення території Смарагдової мережі не суперечить розвитку вітроенергетики.
Разом з тим, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат не забороняє, використання відновлюваних джерел енергії та енергозберігаючих технологій, до яких відноситься вітроенергетика, а за роз'ясненнями Бюро Бернської Конвенції розвиток вітроенергетики на полонині Боржава не суперечить її визначенню.
З огляду на, що суд приходить до висновку, що прийняття наказів щодо надання дозволу затвердження проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” зі зміною цільового призначення та надання їх в оренду не порушує взятих державою міжнародних природоохоронних зобов'язань.
Інформація наведена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадською організацією “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, м. Ужгород як звіт онлайн консультативної місії постійного комітету Бернської конвенції носить рекомендаційний характер та не містить інформації, яка б безсумнівно свідчила про порушення порядку прийняття наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” зі зміною цільового призначення та надання в оренду вказаних земельних ділянок, а тому не є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України.
При цьому суд погоджується з доводами прокурора щодо негативного впливу планованої діяльності на довкілля, однак зазначає, що будь-яка, визначена у статті 3 Закону № 2059-VIII планована діяльність має негативний вплив на довкілля. Саме для таких випадків ухвалений цей Закон, який дає зобов'язує оцінити ступінь такого негативного впливу на довкілля та надати обґрунтований висновок щодо можливості чи неможливості здійснення планованої діяльності у даному регіоні чи місцевості. Проте, вказані та інші доводи, що стосуються негативних наслідків можливої планової діяльності Відповідача -2, не відносяться до предмету доказування по даній справі та не підкріплюються фактичними обставинами справи.
При цьому, наданню спірних земельних ділянок в оренду передувало затвердження детальних планів території для розміщення вітрової електростанції з необхідною інфраструктурою (розпорядження голови Воловецької районної державної адміністрації 15.05.2017 № 123 «Про затвердження детального плану території на території Воловецької селищної ради» та розпорядження голови Свалявської районної державної адміністрації 12.06.2017 № 154 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки»), які є чинними, видані уповноваженими органами та у визначений законом спосіб.
Міністерство розвитку громад та територій України листом від 07.06.2021 року за № 7/14.4.4/8197-21 роз'яснило, що до містобудівної документації та місцевому рівні віднесено генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани території. Отже, оформлення права користування земельною ділянкою та реалізація намірів щодо її подальшої забудови має здійснюватись на підставі детального плану території, розташованої за межами населених пунктів.
Зазначене спростовує доводи прокурора про порушення містобудівного законодавства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняття наказів Головного управління Держгеокадастру України в Закарпатській області щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок відбулося в межах повноважень Відповідача -1 та у спосіб визначений чинним на той час чинним законодавством.
В контексті наведених висновків, суд вважає за необхідне зауважити, що шляхом здійснення правосуддя суд лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу. Оскільки, завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
З приводу не встановлення охоронних та санітарно-захисних зон при планованій діяльності Відповідача -2, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 25 Закону, межі спеціальних зон об'єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта та, у разі необхідності, встановлюються в натурі (на місцевості) і позначаються відповідними попереджувальними знаками.
Таким чином, межі спеціальних зон об'єктів енергетики зазначаються у документації із землеустрою з часу надання земельної ділянки для будівництва відповідного об'єкта, а отже уже після укладення відповідних договорів оренди та відведення земельних ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», розміри охоронних та санітарно-захисних зон об'єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Визначна ч. 1 ст. 26 Закону система заходів щодо дотримання правового режиму земель енергетики та спеціальних зон об'єктів енергетики включає: визначення та встановлення в натурі (на місцевості), у разі необхідності, спеціальних зон земель енергетичної системи; встановлення обмежень та обтяжень для власників і користувачів земельних ділянок у межах спеціальних зон земель енергетичної системи; державний контроль за дотриманням правового режиму використання земель спеціальних зон.
Система заходів щодо дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва та документації із землеустрою щодо організації і встановлення територій спеціальних зон з визначенням обмежень та обтяжень, сервітутів для власників і користувачів земельних ділянок і письмово укладеного договору земельного сервітуту (ч. 2 ст. 26 Закону).
Отже, вищевказані норми Закону свідчать про те, що розміри охоронних та санітарно-захисних зон встановлюються залежно від конструкції об'єктів енергетики, а визначення та встановлення таких зон в натурі на місцевості (у разі необхідності) здійснюється відповідно до затверджених проектів будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 року у справі № 910/6271/17 виклав висновок, за яким ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Таким чином, особа, що звертається з позовом про визнання правочину недійсним з даної підстави зобов'язана довести наявність юридичного складу, а саме, умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також мети, яка полягає у суперечності такого правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки, судом встановлено відсутність порушень при прийнятті наказів щодо надання дозволу, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” зі зміною цільового призначення та надання в оренду земельних ділянок, а матеріалами справи не підтверджено умислу сторін на незаконний результат укладених договорів, а також мети, яка полягає у суперечності таких правочинів інтересам держави і суспільства та його моральним засадам, у суду відсутні підстави для визнання недійсними та скасування договорів оренди земельних ділянок.
Щодо інших аргументів сторін висловлених протягом всього розгляду справи, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Суд звертає увагу, що ним не встановлено наявності у позивача - Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України контрольних повноважень щодо органів Держгеокадастру у процедурі зміни цільового призначення земель чи розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Як і не встановлено у Міндовкілля повноважень з усунення стверджуваних прокурором порушень закону шляхом звернення до суду з позовними заявами про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів органів Держегокадастру щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між органами Держгеокадастру та юридичними особами, в т.ч. з визначених прокурором підстав.
Отже, покладені в основу обґрунтування позовних вимог обставини перебувають поза межами сфери контролю державних інтересів Міндовкілля.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, м. Київ до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород до відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи”, смт. Воловець про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди загальною площею 42.2247 га вартістю 19.502.118,10 грн. задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокурора.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на прокурора.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 28.03.2024
Суддя О. Ф. Ремецькі