Справа 1-78/10 р.
19 жовтня 2010 року Костопільський районний суд Рівненської області
в особі: головуючого-судді Піскунов В.М.,
при секретарі Горбатюк С. В.,
з участю прокурора Богельської О. Б.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Костопіль справу про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, з середньою освітою державного медичного університету, працюючого лікарем-стоматологом, військовозобов'язаного, громадянина України, українця, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 4 жовтня 2009 року приблизно о 22 год. знаходячись в дворі будинків по АДРЕСА_2 виявив там трьох гроиадян, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю безпричинно почав стягувати з лавки потерпілого ОСОБА_1, після цього вихвативши в нього з рук милицю, якою останній намагався захиститись наніс йому декілька ударів. Останній впав з лавки та отримав тілесні ушкодження у виді: синець правого плечового суглобу, рана правої тім'яної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здовов'я.
Після цього продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_4 утримуючи милицю в руках наніс удар нею в ділянку голови та по тулубу потерпілому ОСОБА_2 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: синця грудної клітки, рани волосянистої частини тім'яної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Далі не припиняючи хуліганських дій ОСОБА_4 утримуючи милицю в руках наніс нею удар в ділянку голови потерпілого ОСОБА_6 в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани правої тім'яної ділянки голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про повернення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування з мотивів істотного порушення кримінально-процесуального закону, неповноти проведеного досудового слідства, які неможливо усунути в судовому засіданні.
Прокурор заперечив заявлене клопотання, посилаючись на те, що досудове слідство проведено повно, всебічно, без допущення порушень закону.
Потерпілі заперечили проти клопотання захисника, посилаючись на те, що досудове слідство проведено законно.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, пояснивши, що інкримінований злочин він не вчиняв, а навпаки захищався від хуліганських дій трьох осіб та, що під час досудового слідства було допущено ряд процесуальних порушень та порушено його права на захист, а тому справа повинна бути повернута для проведення додаткового розслідування.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Суд вважає, заявлене клопотання захисника обгрунтованим, оскільки досудовим слідством допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону та неповнота, які є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Це підтверджується наступним.
Кримінальна справа № 1-78 (63-62-09) порушена прокурором Костопільського району 21.12.09 року відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України (а. с. 1).
В нижній частині вказаної постанови наявний запис - 23.12.2009. р. підпис та вказано ОСОБА_4, однак у зв'язку з чим зроблено цей запис не зазначено.
Обвинувачений ОСОБА_4 наполягає на тому, що це не його підпис, копію зазначеної постанови не отримував, чим його було позбавлено конституційного права на судовий захист від порушень і посягань, що гарантується ч. 1, 5 ст. 55 Конституції України.
Відповідно до положень ст. 98-2 КПК України, у разі порушення кримінальної справи, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані вручити копію відповідної постанови особі, щодо якої порушено справу та потерпілому негайно. При неможливості негайно вручити копію постанови вручається не пізніше двох діб з моменту її винесення.
Недотримання вимог положень ст. 98-2 КПК України унеможливило ОСОБА_4 скористатись своїм правом, передбаченим ст. 236-7 КПК України щодо оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи стосовно нього.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_4 порушено 21.12.2009 року і 14.02.2010 року його допитано як свідка (а. с. 44).
Допитуючи ОСОБА_4 як свідка, який відповідно до положень ст. 68 КПК України не може мати статус свідка, органом дізнання порушено право ОСОБА_4 на захист, передбачене ст. 59 Конституції України, так як його необхідно було допитати як підозрюваного або обвинуваченого з роз'ясненням передбачених статтями 43, 43-1 КПК України прав, в тому числі і користуватись правовою допомогою захисника.
Крім того в порушення вимог положень ст. 97 КПК України не прийнято процесуальне рішення щодо заяви ОСОБА_4 про нанесення йому тілесних ушкоджень (а. с. 5).
В основу обвинувального висновку, що ОСОБА_4 вчинив хуліганські дії покладено показання потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а. с. 88) з якими також було проведено слідчу дію - відтворення обстановки і обставин події в кабінеті слідчого. Разом з тим показання потерпілих щодо ініціатора конфлікту, механізму подій суперечить не тільки показанням обвинуваченого (а. с. 87), але і свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а. с. 89).
Таким чином слідчим недотримано вимог ст. 22 КПК України щодо всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи та вимогам ст. 223 КПК України щодо зазначення в обвинувальному висновку доводів обвинуваченого на свій захист і результатів їх перевірки.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року з наступними змінами, звернуто увагу судів на те, що чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено проведення в судовому засіданні відтворення обстановки та обставин події.
Ст. ст. 197, 202 КПК України передбачено права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертиз та пред'явленні матеріалів експертиз, що є гарантією забезпечення права на захист обвинуваченому.
Однак слідчий призначивши три судово-медичних експертизи, щодо трьох потерпілих (а. с. 29-31) та отримавши три висновки експерта №20, 19,18 (а. с. 32-37) в порушення прав підсудного 20 лютого 2010 року склав 2 протоколи:
1) про ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення судово-медичних експертиз (а. с. 70);
2) про ознайомлення обвинуваченого з висновком судово-медичних експертиз (а. с. 71).
Зазначені протоколи складено з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства, так як з них незрозуміло стосовно кого призначено, а в подальшому і проведено експертизи.
Окрім того, постанова про призначення судово-медичної експертизи - це акт стосовно однієї конкретної особи і одним протоколом не може бути ознайомлено обвинуваченого з декількома постановами про призначення судово-медичних експертиз, тим більше з висновками декількох експертиз.
Згідно ст 62. Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, громадянина та встановлено кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Враховуючи те, що порушення вимог кримінально-процесуального закону і неповнота та неправильність досудового слідства є істотними, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, для їх усунення необхідно проведення слідчих дій, суд вважає, що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування відповідно до ст. 246 КПК України.
При додатковому розслідуванні необхідно привести у відповідність до чинного законодавства регламентований порядок порушення кримінальної справи та проведення слідства і також провести слідчі дії з участю обвинуваченого з метою поновлення його порушених прав на захист.
Прийняти процесуальне рішення стосовно заяви ОСОБА_4 про нанесення йому тілесних ушкоджень (а. с. 5).
З огляду на пояснення ОСОБА_4, які зазначені в обвинувальному висновку, що ОСОБА_1 перший штовхнув його милицею, його заяви, зареєстрованої в міліцію 04.10.2009 року ( а. с. 5) про нанесення йому тілесних ушкоджень та заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 зареєстрованих 05.10.2009 року та 09.10.2009 року (а. с. 6,7,8) про нанесення їм тілесних ушкоджень, з врахуванням знаходження останніх в стані алкогольного сп'яніння (а. с. 19,20,21) слід перевірити й інші версії механізму події.
З урахуванням зібраних матеріалів вирішити питання про можливість направлення справи до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 237, 244, 246 КПК України, -
Повернути кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України прокурору Костопільського району для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід «підписка про невиїзд» - залишити в силі.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд протягом семи діб з моменту проголошення.
СУДДЯ: Піскунов В. М.