Справа №385/1136/23
Провадження № 2/385/21/24
29.03.2024 року Гайворонський районний суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Гришака А.М.,
за участю секретаря судового засідання Зеленко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Волошина М. Г.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні Кіровоградської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гайворонська міська рада про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на неї,-
В провадженні Гайворонського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гайворонська міська рада про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на неї.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Гришака А.М. від 04.03.2024 прийняти до свого провадження дану цивільну справу.
29.03.2024 року позивач надав до суду заяву про відвід судді. В обґрунтування заяви зазначає, що при поданні до суду зазначеного позову, ним до заяви долучено в тому числі і рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07.04.2023 року, справа №385/151/23, за його позовом до даного ж відповідача про розподіл спільного майна подружжя, а саме згадуваної в даному позові квартири. Дана справа розглядалась також суддею Гришаком А.М.
По результатам розгляду його позову про розподіл спільного майна подружжя, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені його позовних вимог. У мотивувальній частині рішення про відмову ОСОБА_1 у позовних вимогах, суддею Гришаком А.М. було зроблено висновок про те, що згадувана квартира не є спільною сумісною власністю подружжя. Суддею уже було зроблено висновок про те, що квартира не є спільною сумісною власністю подружжя, а саме з таким питанням позивач звернувся до суду із позовом у вище зазначеній справі, яка знову розглядається суддею Гришаком А.М.
При таких обставинах, де позивачу відомо рішення суду з даного питання ще на початку судового засідання за його позовом, він не може розраховувати на неупереджений та об'єктивний розгляд даної справи судом, тому вимушений зробити заяву про відвід головуючого судді по даній справі.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву позивача про відвід судді.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви позивача про відвід судді.
Представник третьої особи Гайворонської міської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Гайворонської міської ради.
Статтею 40 ЦПК України в ч. 1,2,3,7 передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З'ясувавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У своїй заяві позивач обґрунтовує відвід головуючого судді тим, що суддею у справі № 385/151/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, позивачу було відмовлено у задоволенні позову предметом якого був поділ квартири АДРЕСА_1 , як об'єкта права спільної сумісної власності подружжя та визнання за позивачем права власності на частки зазначеної квартири. В мотивувальній частині рішення суддею було зроблено висновок, що квартира не може бути предметом поділу як спільне майно подружжя набуте ними у період шлюбу.
Предметом даної справи є визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, як такої що придбана за час перебування позивача у шлюбі з відповідачем; визнання за позивачем права власності на частину вищевказаної квартири.
Тому на думку ОСОБА_1 вищевказаний факт унеможливлює неупереджений та об'єктивний подальший розгляд справи головуючим суддею Гришаком А.М.
Із дослідженої заяви про відвід не вбачається наявності сумнівів в об'єктивності чи неупередженості судді Гришака А.М., проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена з наступних підстав.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»; від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
При цьому суд бере до уваги те, що дійсно при розгляді справи № 385/151/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, суддею Гришаком А.М. було зроблено висновок, що квартира АДРЕСА_1 не може бути предметом поділу як спільне майно подружжя набуте ними у період шлюбу, оскільки квартира була приватизована ОСОБА_2 згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно свідоцтва про право власності на житло належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
Таким чином, з метою уникнення у сторін та стороннього спостерігача будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної справи, заяву про відвід слід задовольнити, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гришака Антона Михайловича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Гайворонська міська рада про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на неї - задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А. М. ГРИШАК