Справа № 192/518/24
Провадження № 3/192/254/24
Іменем України
27 березня 2024 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Солоному Солонянського району Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
встановила:
Від відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання, призначені на 27 березня 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки не повідомив, відкласти розгляд справи не просив.
Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений 08 березня 2024 року при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 492778.
Враховуючи наведені обставини, а також те, що в даному разі з огляду на правила, встановлені статтею 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не є обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.03.2024 серії ААД № 492778, 08.03.2024 о 19 год 20 хв у селі Тритузне, вул. Нагорна, 1, ОСОБА_1 керував мотоциклом SPARK SPR5C-4C, без н.з., в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням технічного приладу алкотестер Драгер ARBH-0574, тест 775, проба позитивна 2,25 проміле, чим порушив вимоги пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані такі докази: роздруківка результату тесту на стан сп'яніння; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт поліцейського; копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 08.03.2024 серії БАД № 889937, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 4 ст. 126 КУпАП; диском з відеозаписами.
Суд зазначає, що за змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності).
Суд зазначає, що ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.03.2024 серії ААД № 492772 не зазначено про повторне вчинення ОСОБА_1 протягом року правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, у протоколі при зазначенні суті учиненого адміністративного правопорушення, не вказана ознака повторності, яка є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого 2 ст. 130 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 .
Суд здійснює розгляд протоколу виключно в межах пред'явленого особі обвинувачення за кваліфікацією, яка визначена працівником поліції та зазначена у протоколі, під час якого суддя встановлює наявність або відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого конкретною частиною статті або статтею КУпАП.
Норми КУпАП не передбачають самостійної перекваліфікації судом дій за вчинене адміністративне правопорушення.
Суд також звертає увагу, що для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП має бути, зокрема, підтверджене повторне вчинення нею протягом року одного з правопорушень, передбачених частиною 1 цієї статті.
Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Разом з тим ні довідки з інформацією про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення та прийняте у справі рішення, ні самого рішення (чи його копії) суду не надано.
Суд наголошує, що за приписами ч. 2 ст. 255 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, суд доходить висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі належить закрити.
Керуючись ст. 247 КУпАП,
постановила:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя Н.В. Ковальчук