27 березня 2024 р.Справа № 440/12982/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року по справі № 440/12982/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні суду знаходиться адміністративна справа за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року по справі № 440/12982/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року по справі № 440/12982/23 залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, шляхом сплати судового збору в розмірі 1288,32 грн.
Згідно поштового повідомлення Військова частина НОМЕР_1 отримала копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 19.03.2024 року.
22.03.2024 року через Електронний суд від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на відсутність коштів для сплати судового збору, в зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та першочерговим фінансуванням потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході військового протистояння, в підтвердження чого надано довідку № 249 від 22.03.2024 року.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зважаючи на обставини справи, скаржник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Отже, законодавець надає вичерпний перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08.09.2022 у справам № 300/514/22, № 300/422/22.
Колегія суддів зазначає, що надана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 22.03.2024 №249 про відсутність коштів за КЕКВ 2800 стосується інформації лише на час видання та не містить інформації про відсутність коштів з дати прийняття судового рішення до тати подання апеляційної скарги, отже не є достатнім доказом в підтвердження скрутного фінансового становища.
Також, заявником апеляційної скарги не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
При цьому, суд зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для несплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 14.09.2022 у справі № 560/12697/21.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволення.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 13 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду.
Враховуючи вищенаведене , вимоги ст. 129 Конституції України, ст. 13 КАС України та наявне у Військової частини НОМЕР_1 право на оскарження судового рішення, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 169 КАС України суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої скаржником апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, 133, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року по справі № 440/12982/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 , строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року про залишення без руху апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року по справі № 440/12982/23, встановивши строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів від дати отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А.