27 березня 2024 р.Справа № 440/12098/23
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 440/12098/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 витребувано справу № 440/12098/23 з Полтавського окружного адміністративного суду.
21.03.2024 зазначена справа надійшла до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що вперше апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду було подано у строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, однак її було залишено без руху через несплату судового збору. Копію вказаної ухвали відповідачем було отримано 22.12.2023, а 28.12.2023 до суду направлено клопотання про приєднання платіжного доручення, що свідчить про те, що апелянтом було сплачено судовий збір протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали, тобто усунуто недоліки. Однак, ухвалою від 28.12.2023 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. З огляду на вказане, вважав що строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято 26.09.2023 в порядку письмового провадження.
Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 26.10.2023.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 440/12098/23 з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 повернуто скаржнику, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, згідно з платіжною інструкцією № 5429 від 27.12.2023 було сплачено судовий збір за подання даної апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн та направлено вказаний платіжний документ до суду апеляційної інстанції 28.12.2023 о 16:54 за допомогою електронної пошти, тобто за 6 хвилин до кінця робочого дня, відповідно до режиму роботи Другого апеляційного адміністративного суду, у зв¦'язку з чим, вказане клопотання було зареєстровано відділом документального забезпечення наступного дня (29.12.2023), тобто вже після прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги.
Як вбачається з довідки про доставку електронного листа (а.с. 56), копію ухвали від 28.12.2023 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 29.12.2023 о 04:14, що вважається датою вручення копії вказаної ухвали.
18.01.2024 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу разом із платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, разом з тим, апелянтом не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (29.12.2023), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 18.01.2024, тобто через 20 днів після отримання копії вказаної ухвали. При цьому, судовий збір було сплачено ще 27.12.2023, у зв'язку із чим незрозумілим є повторне подання апеляційної скарги тільки 18.01.2024.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, та органи Пенсійного фонду зокрема, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Також, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Тому, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з інших підстав, ніж наведені в апеляційній скарзі, з наданням доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Окрім зазначеного, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч.2 ст. 296 КАС України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Однак, в порушення вказаних вимог, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено позивача по справі - ОСОБА_1 та відповідно, передбачених вказаною нормою її даних (прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування).
Вказані недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої апеляційної скарги із зазначенням позивача по справі ( ОСОБА_1 ) та її даних разом з доказами надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.ч.1, 4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.ч. 2, 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 по справі № 440/12098/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити відповідачу, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та уточненої апеляційної скарги із зазначенням позивача по справі ( ОСОБА_1 ) та її даних разом з доказами надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
Роз'яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз'яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова