Ухвала
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 752/13373/20
провадження № 61-4169ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі - ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулося до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме: з централізованого опалення за період з березня 2017 року до листопади 2021 року в розмірі 16 118,31 грн; з гарячого водопостачання за період з березня 2017 року до листопада 2021 року в розмірі 1 353,65 грн; стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати за послугу з централізованого опалення в розмірі 2 171,60 грн та 3 % річних у розмірі 986,78 грн; інфляційні втрати за послугу з централізованого постачання гарячої води в розмірі 205,79 грн та 3 % річних у розмірі 92,77 грн.
Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 10 березня 2022 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 16 118,31 грн та заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води в розмірі 1 353,65 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Теплопостачсервіс» суму інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з централізованого опалення, у розмірі 2 171,60 грн; суму інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води, у розмірі 205,79 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за житлово-комунальну послугу з централізованого опалення, у розмірі 986,78 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води, у розмірі 92,77 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Київський апеляційний суд постановою від 22 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2022 року - без змін.
21 березня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Ціна позову у цій справі в загальному розмірі становить 20 928,90 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
В касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки стосується його базових прав як споживача, зокрема, права на отримання належної якості та обсягу послуги, за яку стягуються кошти; права на справедливі умови взаємовідносин з надання житлово-комунальних послуг; права на належну судову процедуру.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені ОСОБА_1 обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявника внаслідок прийняття такого судового рішення.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 березня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов