25 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 758/7578/18
Провадження № 61-3071ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О. Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), яку від її імені подав адвокат Павлов Ігор Геннадійович (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач) і скаржниці про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та
1. У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених вимог просив стягнути солідарно з відповідача та скаржниці відшкодування: 269 121,08 грн - матеріальної шкоди та 30 000,00 грн - моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Мотивував так:
- 20 жовтня 2017 року в його квартирі сталося залиття, що підтверджує акт огляду про залиття. Причиною залиття в акті зазначили недбале ставлення відповідача до санітарно-технічних приладів у квартирі;
- унаслідок залиття квартира потребувала термінового ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо, зважаючи на сирість і пошкодження електропроводки;
- через ремонт позивач вимушено шість місяців винаймав інше житло. Під час ремонту у його квартирі не могли знаходитись меблі й особисті речі, побутові електричні прилади. Тому слід стягнути з відповідача витрати на найм позивачем житла та перевезення меблів із квартири.
2. 30 січня 2023 року Подільський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову. Мотивував так:
- для задоволення вимоги про відшкодування шкоди потрібно встановити всі елементи складу цивільного правопорушення: шкоду, протиправну поведінку її завдавача, причинно-наслідковий зв'язок між ними та вину;
- немає належних і допустимих доказів неправомірних дій відповідача та скаржниці щодо залиття квартири позивача; факт завдання позивачеві матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири з їхньої вини недоведений;
- відсутні докази завдання позивачеві моральної шкоди.
3. 22 січня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою; (1) рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив нове, (2) стягнув зі скаржниці на користь позивача відшкодування: 60 188,16 грн матеріальної шкоди та 15 000,00 грн моральної шкоди; (3) відмовив у задоволенні позову до відповідача. Мотивував так:
- саме скаржниця є відповідальною за шкоду, завдану позивачеві внаслідок неналежного виконання нею обов'язку з утримання її майна;
- позивач довів розмір завданої йому шкоди, а також елементи складу цивільного правопорушення, що призвело до залиття квартири;
- скаржниця не спростувала належними та допустимими доказами вини у залитті квартири позивача; клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема, на предмет визначення причин залиття квартири не заявляла; не надала інших доказів щодо розміру спричиненої позивачеві майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов'язком, бо у спірних правовідносинах діє презумпція вини завдавача шкоди.
4. 1 березня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вих. № 7397/0/220-24 від 4 березня 2024 року), у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5.1. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
5.2. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
5.3. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
5.4. Предметом спору є стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Ціна позову становить 299 121,08 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5.5. Скаржниця подала касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У касаційній скарзі не зазначила випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, можливо оскаржити у касаційному порядку. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков