25 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 756/7038/15-ц
Провадження № 61-748ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на постанову Київського апеляційного суду від 7 грудня 2023 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - позивач) до скаржника, ОСОБА_2 (далі - відповідачка) за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - апелянт) про стягнення заборгованості за кредитним договором і
1. У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до скаржника і відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 травня 2008 року № ФЛ-220508-001А.
2. 2 жовтня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва постановив ухвалу, згідно з якою позов залишив без розгляду. Мотивував тим, що представник позивача без поважних причин не з'явився у судові засідання, призначені на 30 березня, 29 травня, 5 серпня, 4 вересня та 2 жовтня 2020 року, хоча про розгляд справи він був повідомлений належним чином, а про причини своєї неявки не повідомив.
3. 11 квітня 2023 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою апелянта на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року. Мотивував так:
- ухвала про залишення позову без розгляду не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав або обов'язків апелянта, який не є стороною у справі. Суд першої інстанції не вирішив спір. Це виключає порушення прав апелянта;
- із заявою про заміну сторони правонаступником згідно зі статтею 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) апелянт до суду не звертався. Оскаржена ухвала не перешкоджає реалізації ним права на судовий захист шляхом звернення до суду із власним позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
4. 4 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року та передав справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Мотивував тим, що останній не перевірив доводи апеляційної скарги щодо правонаступництва апелянта і передчасно виснував про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
5. 7 грудня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 2 жовтня 2020 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивував так:
- апелянт є правонаступником позивача з 15 червня 2020 року;
- суд першої інстанції не залучив апелянта до розгляду справи, хоча він мав право вимоги до відповідачів;
- оскаржена ухвала суду першої інстанції порушує права апелянта як кредитора.
6. 10 січня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 1573/0/220-24 від 15 січня 2024 року), у якій просить: (1) скасувати постанову апеляційного суду від 7 грудня 2023 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 2 жовтня 2020 року; (2) поновити строк на її касаційне оскарження, визнавши поважними причини його пропуску.
7. 5 лютого 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник мав: зазначити відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; надати докази, що підтверджують отримання ним копії оскарженого судового рішення електронною поштою 20 грудня 2023 року; додатково обґрунтувати пропуск строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення; сплатити 605,60 грн судового збору.
8. 9 лютого 2024 року скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 5152/0/220-24 від 13 лютого 2024 року), у якій: зазначив про відсутність у нього електронного кабінету; надав копію електронного листа з апеляційного суду від 20 грудня 2023 року; обґрунтував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження; надав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 8 лютого 2024 року № 2 про сплату 605,60 грн судового збору.
9. 4 березня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою продовжив скаржникові на п'ять днів із дня вручення цієї ухвали строк на усунення недоліків касаційної скарги. Скаржник мав подати до суду копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги разом із додатками до такої заяви відповідно до кількості учасників справи.
10. 6 березня 2024 року скаржник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 8433/0/220-24 від 11 березня 2024 року) разом із додатками до такої заяви відповідно до кількості учасників справи. Обґрунтував касаційну скаргу так:
- суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21), від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21), від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21) (щодо повторної неявки позивача у судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності);
- про чергову дату судових засідань, призначених на 30 березня, 29 травня, 5 серпня, 4 вересня та 2 жовтня 2020 року, позивач знав, що підтверджують відповідні докази. Суд мав ще 29 травня 2020 року залишити позов без розгляду, бо це була вже повторна неявка належним чином повідомленого позивача;
- про заміну кредитора та про перехід права вимоги за кредитним договором позивач суду не повідомив;
- апелянт лише через два роки після залишення позову без розгляду через п'яту поспіль неявку позивача в судове засідання вирішив звернутися до апеляційного суду з апеляційною скаргою, хоча стверджував, що він є сумлінним, а справа має для нього велике значення, і суд незаконно порушив його права.
11. У касаційній скарзі скаржник просив поновити строк на касаційне оскарження судового рішення. Поважність причин пропуску цього строку обґрунтував тим, що суд апеляційної інстанції копію постанови надіслав на електронну адресу скаржника 20 грудня 2023 року; в Єдиному державному реєстрі судових рішень ця постанова зареєстрована 19 грудня 2023 року, а оприлюднена наступного дня; засобами поштового зв'язку чи під розписку в приміщенні суду скаржник зазначене судове рішення не отримував. До заяви додав копію листа апеляційного суду, надісланого на електронну адресу скаржника 20 грудня 2023 року. У цьому листі суд повідомив скаржника про надсилання у вкладенні документа із накладеним електронним підписом, який зареєстрований в автоматизованій системі документообігу суду 20 грудня 2023 року за вихідним номером 756/7038/15-ц/145796/2023.
11.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
11.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
11.3. Оскільки скаржник подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови апеляційного суду, то пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.
12. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
13. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд,
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 7 грудня 2023 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 7 грудня 2023 року.
3. Витребувати з Оболонського районного суду міста Києва цивільну справу № 756/7038/15-ц.
4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков