Справа № 2- 4718/10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
12 жовтня 2010 року
Суворовський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Калініченко О.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради
про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку, -
ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась з позовом до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку. Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Так, позивачка стверджує, що вона з листопада 1992р., а пізніше ще її неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають у гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначений гуртожиток належав до відомчого жилого фонду, та знаходився на балансі в Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», яка в свою чергу передала гуртожиток в оперативне управління Державному побутовому підприємству «Нефон».
ДП «Нефон» в 1996 р. видало позивачу ордер на двох осіб, а саме: на ім'я позивача та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, на право заняття житлової площі у кімнатах № 137, 138 в гуртожитку. Взагалі позивачка проживає в гуртожитку 14 років. Крім того, позивачка зареєстрована в гуртожитку.
Підтвердженням правомірності вселення позивача з родиною у гуртожиток зокрема є той факт, що ДПП «Нефон», виставляв Позивачу рахунки по сплаті проживання у гуртожитку, та приймав грошові кошти за проживання від Позивача.
Позивачка також здійснювала поточний ремонт приміщень, що знаходяться у користуванні, уклала договори з організаціями, які надавали комунальні послуги, зокрема з КП «Одесатеплоенерго», КП «Теплопостачання Одеси».
В 2005 році ДПП «Нефон» було ліквідовано. Після ліквідації, плату за проживання Позивач, як і інші мешканці гуртожитку сплачувала через підприємства по обслуговуванню житла.
Після ліквідації ДПП «Нефон» гуртожиток знаходився на балансі УДБК «Укрбуд». В свою чергу «Укрбуд», як власник гуртожитку жодних вимог про виселення Позивача з займаних ним приміщень не заявляв.
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 3772-У від 25.12.2008 р. та Рішення виконкому Одеської міської ради № 521 від 28.05.2009 р: гуртожиток, та інженерні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було передано до комунальної власності м. Одеси з балансу УДБК «Укрбуд».
Однак ордер на вселення позивачки до гуртожитку не зберігся, а тому позивачка не має можливості підтвердити своє право на користування приміщеннями у гуртожитку.
На підставі викладеного, позивачка просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 право користування жилим приміщенням у вигляді кімнат № 137, 138 загальною площею 35,6 кв.м., в гуртожитку АДРЕСА_1; зобов'язати Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, укласти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 договір найму житлового приміщенням, визнати позивача основним наймачем житлового приміщення, та відкрити на її ім'я окремий рахунок.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та пояснила, що постійно проживає у гуртожитку, а також зареєстрована в ньому. Проте на теперішній час проживання її, а також її сина не підтверджується правовстановлюючими документи, а саме у неї не збереглась копія ордену на вселення. ДП «Нефон» ліквідовано, а тому вона бажає підтвердити своє право користування кімнатами, якій їй було виділено. Вона також пояснила, що фактично її кімнати стали жилою квартирою, оскільки саме вона сплачує комунальні послуги, утримує своє приміщення у належному стані.
Представники Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради, органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради, а також Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської Ради в судове засідання не з'явились причини неявки суду не повідомили.
За вищевказаних обставин, за згодою позивачки, суд вважає можливим постановити заочне рішення по справі, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 1992р., а пізніше ще її неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають у гуртожитку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кімнати № 137,138.
Зазначений гуртожиток належав до відомчого жилого фонду, та знаходився на балансі в Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», яка в свою чергу передала гуртожиток в оперативне управління Державному побутовому підприємству «Нефон».
ДП «Нефон» в 1996 р. видало позивачу ордер на двох осіб, а саме на ім'я позивача та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, на право заняття житлової площі у кімнатах № 137, 138 в гуртожитку, однак копія ордеру не збереглась.
Вищевказаний факт сторони не заперечували.
Підтвердженням правомірності вселення позивача з родиною у гуртожиток зокрема є той факт, що ДПП «Нефон», виставляв Позивачу рахунки по сплаті проживання у гуртожитку, та приймав грошові кошти за проживання від Позивача.
Позивачка також здійснювала поточний ремонт приміщень, що знаходяться у користуванні, уклала договори з організаціями, які надавали комунальні послуги, зокрема з КП «Одесатеплоенерго», КП «Теплопостачання Одеси».
В 2005 році ДПП «Нефон» було ліквідовано. Після ліквідації, плату за проживання Позивач, як і інші мешканці гуртожитку сплачувала через підприємства по обслуговуванню житла.
Після ліквідації ДПП «Нефон» гуртожиток знаходився на балансі УДБК «Укрбуд». В свою чергу «Укрбуд», як власник гуртожитку жодних вимог про виселення Позивача з займаних ним приміщень не заявляв.
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 3772-У від 25.12.2008 р. та Рішення виконкому Одеської міської ради № 521 від 28.05.2009 р: гуртожиток, та інженерні споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було передано до комунальної власності м. Одеси з балансу УДБК «Укрбуд».
Судом також встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 який значиться як гуртожиток відсутні меблі, спеціальне устаткування, культурно-побутові предмети, які передбачені для проживання у гуртожитках. Крім того, в цьому будинку відсутні штати для його обслуговування, що підтвердила позивачка в судовому засіданні.
За таких обставин, суд вважає, що жиле приміщення, в якому проживає позивач на законних підставах фактично є окремою жилою квартирою.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЖК України, користування жилим приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Частина 1 ст.63 ЖК України визначає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Згідно ч.2 ст.65 ЖК України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно з ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.
Відповідно до ст.47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Таким чином, встановлені в судовому засіданні факти дають підстави вважати, що позивачка, спільно з неповнолітнім сином правомірно набула право користування кімнатами в гуртожитку, а як наслідок - набула всі права та обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають судовому захисту шляхом визнання за позивачами право користування житловими кімнатами та шляхом зобов'язання відповідача укласти з позивачем на спірні кімнати договір найму, визнавши її основним наймачем, відкривши на її ім'я окремий особовий рахунок.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 63, 64, 65, 106 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської Ради про визнання права користування житловою площею, укладення договору найму, зобов'язання відкриття рахунку - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування жилим приміщенням - кімнатами № 137,138 у гуртожитку, що розташований за адресою АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати Суворовську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської Ради укласти з ОСОБА_1, як з основним наймачем, договір найму на кімнати № 137,138 у гуртожитку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, на склад сім'ї: мати ОСОБА_1, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
4. Зобов'язати Суворовську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської Ради відкрити на ім'я ОСОБА_1 -особистий рахунок на кімнати № 137,138 у гуртожитку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, на склад сім'ї: мати ОСОБА_1, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено позивачкою в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання в 10-ти денний строк апеляційної скарги з дня отримання повного рішення суду.
Суддя