Справа №2-4039
2010 рік.
13 жовтня 2010 року м. Одеса.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Погрібний М.О.
При секретарі - Хмарук З.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі (зала судових засідань №14), цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням;
зустрічному позові ОСОБА_3, діючого від свого імені та від імені і в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житлом та вселення, за участю третьої особи Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, -
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який в процесі розгляду уточнили і просять визнати їхнього, відповідно сина та брата, ОСОБА_3 і його малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1 на підставі норм ст. 107 ЖК України. А саме у зв'язку з вибуттям членів сім'ї наймача на постійне місце проживання в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті.
В обґрунтування свого позову, вони посилалися на те, що вказана вище трьохкімнатна квартира, жилою площею 38,9 кв./м., являється власністю Місцевих Рад, яку їхня сім'я в складі 4-х осіб отримала на підставі ордеру №264 серії ЛР, 15 січня 1988 року. Основним наймачем квартири був їхній, відповідно чоловік та батько ОСОБА_6. В квартирі проживали вони, батько та відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті основним наймачем квартири стала його дружина ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_3 після закінчення служби в Армії повернувся додому, зареєструвався на спірній жилій площі і постійно там проживав. У 2004 році відповідач одружився і з 2005 року став проживати із своєю дружиною ОСОБА_7 окремо від них, на квартирах, які знімали в різних місцях м. Одеси. А ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_4. Стосунки в їх сім'ї були добрі і на пропозицію батьків, ОСОБА_3 із дружиною та дочкою переїхали проживати на спірну жилу площу, де відповідач був зареєстрований. В серпні 2007 року, відповідач ОСОБА_3 повідомив їм, що із дружиною і дитиною мають намір проживати окремо від них і переїхали в квартиру матері дружини (тещі) за адресою АДРЕСА_2. На той час, в спірній квартирі, крім відповідача, його дружини, дочки ОСОБА_4 та його батьків ніхто не проживав і проживати там їм не перешкоджав. Після переїзду ОСОБА_3 із своєю сім'єю на нове місце проживання, ОСОБА_1, як мати, приїжджала до сина і онучки, де гуляла з ними та спілкувалася. На одній із останніх зустрічей відповідач повідомив, що його сім'я буде змінювати місце проживання і орендувати іншу квартиру. Після цього відповідач уникав зустрічей та спілкування з ними. Крім того, їм стало відомо, що в 2008 році, відповідач без будь-якої їхньої згоди зареєстрував на спірній жилій площі свою малолітню дочку ОСОБА_4, як особу, яка там постійно проживає.
Вважають, що оскільки відповідач із своєю сім'єю добровільно забрав всі належні їм речі і переїхав на інше постійне місце проживання, він і його дочка втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_3, діючий від свого імені та від імені і в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, позовні вимоги своєї матері та брата не визнав і подав до них зустрічний позов, в якому просить вселити, як його, так і дочку на спірну жилу площу в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати мати і брата не перешкоджати йому із дочкою в користуванні вказаною квартирою.
В обґрунтування не визнання позову матері і брата та обґрунтування свого зустрічного позову, він посилався на те, що з дня отримання їхньою сім'єю вказаної квартири відповідно до ордеру, постійно там проживав і там же зареєстрований. Після закінчення служби в Армії у 2000 році, він приїхав на своє постійне місце проживання в спірну квартиру, де проживав. У 2004 році він одружився і нетривалий час проживав на тимчасовій жилій площі дружини у гуртожитку. Потім вони з дружиною та її дочкою від першого шлюбу, орендували квартиру по вулиці Льва Толстого у м. Одесі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дочка ОСОБА_4. Коли дочці виповнилося два місяці, він із своєю сім'єю став проживати в спірній квартирі, займаючи одну окрему кімнату. Брат ОСОБА_2, на той час із своєю сім'єю проживав окремо від них у іншому місці, а саме у батьків своєї жінки в селі ОСОБА_9, куди переїхав у 2002-2003 роках. Проживаючи в спірній квартирі, між ним, його дружиною з одної сторони та матір'ю стали виникати сварки та непорозуміння. Мати скаржилася на те, що їхня малолітня дочка не дає їй спокійно відпочивати та заважає їй. І щоб зовсім не псувати родинні стосунки з своєю матір'ю та здійснювати догляд за хворою матір'ю дружини (тещею), яка на той час сильно захворіла, вони повідомили ОСОБА_1 про те, що на деякий час переїдуть проживати до матері дружини (його тещі) на вулицю Бугаївську у м. Одесі. Тим більше квартира тещі на вулиці Бугаївській у м. Одесі складається з одної житлової кімнати, де крім неї проживала дочка дружини від першого шлюбу, ОСОБА_10, 1997 року народження. А всього їх стало проживати в однокімнатній квартирі 5 чоловік. Мати ОСОБА_11 періодично приїжджала до них в гості, гуляла з онучкою і добре знала де вони проживають і в яких умовах. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_12 Після похорон батька, він із сім'єю в грудні 2007 року знову переїхали в спірну квартиру, де проживали до лютого 2008 року разом із матір'ю ОСОБА_1 Ще при житті, його батько, як основний наймач квартири, надав йому свою згоду на прописку дочки ОСОБА_4 на спірній жилій площі, а саме за місцем проживання її батьків, що було ним зроблено в 2008 році. В лютому 2008 року, із-за неприязних стосунків, які склалися між його дружини і матір'ю, вони знову тимчасово переїхали проживати до матері дружини на вулицю Бугаївську у м. Одесі, в однокімнатну квартиру. Він не мав ніякого наміру залишати своє законне місце постійного проживання у спірній квартирі, крім того іншого житла у нього не має. Однак, після його тимчасового переїзду до тещі, стосунки між ним і матір'ю з старшим братом ОСОБА_2 стали псуватися, ще більше. Вони його постійно обвинувачували, що він більше приділяє уваги родичам своєї дружини, чим їм. Тимчасово не проживаючи на спірній жилій площі, він постійно направляв матері гроші на утримання квартири. Однак один із грошових переказів повернувся, оскільки мати не забажала більше прийняти від нього гроші. Із-за існуючих неприязних стосунків, які склалися між ним, його дружиною з одної сторони та матір'ю і братом з іншої сторони, а також неможливості знаходитися в спірній квартирі при постійних скандалах в присутності малолітньої дочки, та небажання зі сторони відповідачів підтримувати нормальні стосунки, він не міг приходити в спірну квартиру тим більше там проживати. А через деякий час він узнав, що за позовом матері і брата, його і дочку заочним рішенням суду було позбавлено права користування вказаною вище квартирою і знято з реєстраційного обліку. Мати з братом поміняли замки на вхідних дверях квартири, чим перешкоджають йому і дочці туди приходити і користуватися жилою площею. Хоча і мати і брат добре знали адресу його тимчасового проживання у тещі по АДРЕСА_2. Тому просить його позов задовольнити та захистити житлові права, як його так і його малолітньої дочки.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в судовому засіданні просила в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_3 про вселення та зобов'язання не перешкоджати йому та дочці в проживанні і користуванні спірною жилою площею задовольнити. В обґрунтування своєї позиції, вона посилалася на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 грубо порушую житлові права малолітньої ОСОБА_4. Ні малолітня, ні її батько іншого житла, яким вони мають право користуватися, не мають. Вважає, що ОСОБА_3 і його малолітня дочка ОСОБА_4 мають право користування житловою квартирою АДРЕСА_1, яка належить Місцевим Радам, і мають право на її приватизацію разом з іншими членами сім'ї наймача.
Вислухав сторони, свідків, вивчив матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. А зустрічний позов ОСОБА_3, діючого від свого імені і в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4 підлягає повному задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та правовідносини, які виникли між сторонами.
Відповідно до положень ст. 64 ЖК України, - члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і
батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо
вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне
господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали
бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному
жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач
та члени його сім'ї.
Згідно ст. 65 ЖК України, - наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної
згоди не потрібно.
Відповідно до положень ст. 107 ЖК України, - наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно ордеру серії ЛР №264, виданого 15 січня 1988 року Виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси, ОСОБА_6, відповідно, чоловікові та батькові сторонам по справі, була надана в користування трьохкімнатна квартира, житловою площею 38,90 кв./м., за АДРЕСА_1 на склад сім'ї чотири чоловіка, - дружину ОСОБА_1, сина ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 (л.с. №6).
Після отримання ордеру, сім'я ОСОБА_3 у складі 4-х чоловік поселилися в зазначеній квартирі, де стала постійно проживати, що в судовому засіданні підтвердили сторони по справі та свідки.
В 1998 році ОСОБА_3 був призваний в ряди Армії України, де служив до січня 2000 року. Після повернення з Армії, він поселився в спірну квартиру, як член сім'ї, де постійно проживав і у 2000 році зареєструвався, що в с удовому засіданні підтвердили сторони по справі та підтверджується довідкою №1924 від 21 жовтня 2008 року Комунального підприємства ЖКС «Північний». (л.с. №10).
В 2004 році, ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_5 і став з нею проживати тимчасово в гуртожитку та орендованій квартирі по вулиці Льва Толстого у м. Одесі.
ІНФОРМАЦІЯ_1, у ОСОБА_3 і його дружини ОСОБА_5. народилася дочка ОСОБА_4. Після народження дочки, приблизно в березні 2006 року, ОСОБА_3 з дружною і малолітньою дочкою на пропозицію батьків, ОСОБА_6 та матері ОСОБА_1, поселилися в спірну квартиру, де вони стали проживати в окремій кімнаті. В цей час ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживав, оскільки в 2002-2003 роках переїхав на проживання до батьків своєї дружини в с. Сухий Лиман Одеської області, де постійно проживав до 2008 року, залишаючись бути зареєстрованим на спірній жилій площі.
Вищевикладені факти в судовому засіданні підтвердили сторони по справі, свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4; довідкою №290 від 16 липня 2010 року Комунальної установи «Дитяча міська лікарні №2» про прибуття та постановку на облік малолітньої ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 (л.с. № 46, 73).
Проживаючи в спірній квартирі, між ОСОБА_3, його дружиною ОСОБА_7 та матір'ю ОСОБА_1 стали виникати неприязні стосунки. Крім того, у дружини ОСОБА_3 померла бабуся і захворіла мати, яка потребувала догляду. І у квітні 2007 року ОСОБА_3 із своєю дружиною і дочкою ОСОБА_8 переїхали тимчасово проживати в однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка на праві власності належить тещі ОСОБА_3 В цій квартирі стали проживати 5 чоловік. А саме ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_7, їхні спільна дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_7 від першого шлюбу ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 та теща, ОСОБА_18
Вказані факти підтверджуються поясненнями ОСОБА_3, які в судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично не оспорювали; також, показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_1 завжди вважала свого сина ОСОБА_3 важко виховною дитиною і мала з ним не прості стосунки; довідкою №290 від 16 липня 2010 року Комунальної установи «Дитяча міська лікарня №2» та Медичною картою №10Ж 06/02 малолітньої ОСОБА_4, оглянутої в судовому засіданні, з якої видно, що ОСОБА_4 була знята з реєстрації по дитячій лікарні №2 у зв'язку з тимчасовим вибуттям за адресою АДРЕСА_2 і актом обстеження житлово-побутових умов квартири АДРЕСА_2 від 11 червня 2010 року, складеного Органом опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.
(л.с. № 73, 76, 77).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6. (л.с.№18).
Після його смерті, ОСОБА_3 з дружиною і дочкою ОСОБА_8 знову переїхали в спірну квартиру, де проживали разом із матір'ю ОСОБА_1 до квітня 2008 року.
У зв'язку з виникненням періодичних сварок та погіршенням стосунків з матір'ю ОСОБА_1, ОСОБА_3 з дружиною та дочкою ОСОБА_8 знову переїхав на тимчасове проживання до тещі в квартиру АДРЕСА_2, про що повідомив свою матір ОСОБА_1, яка залишилася проживати на спірній жилій площі одна, періодично приїжджаючи в гості до сина ОСОБА_3 і онучки ОСОБА_4 на вулицю Бугаївську у м. Одесі. Весь цей час ОСОБА_3 поштовими переказами передавав матері гроші для оплати комунальних послуг, про що свідчить квитанція про переказ коштів та поштове повідомлення на ім'я ОСОБА_1, надані суду ОСОБА_3 (л.с. №74,75).
ОСОБА_3, знаючи, що його єдиним постійним місцем проживання є квартира АДРЕСА_1, якою він має право користуватися і зареєстрований в ній, відповідно до вимог законодавства, в 2008 році зареєстрував на спірній жилій площі свою дочку ОСОБА_4, як за місцем їхнього постійного проживання, що ще раз підтверджує факт тимчасового проживання його і його дочки ОСОБА_4 на іншій жилій площі і відсутності наміру переїзду на постійне інше місце проживання. (л.с. №10).
ОСОБА_1, узнавши про реєстрацію онучки ОСОБА_4 по спірній квартирі без її згоди, як основного наймача квартири, обурилася на свого сина ОСОБА_3, що привело до більшого погіршення стосунків з ним.
17 червня, 19 серпня та 21 жовтня 2008 року, на прохання ОСОБА_1 та її старшого сина ОСОБА_2, сусіди по спірній квартирі, ОСОБА_20 та ОСОБА_15 та знайома ОСОБА_1, ОСОБА_21, склали письмові акти про не проживання ОСОБА_3 і його малолітньої дочки ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 з квітня 2008 року. При цьому ОСОБА_1 навмисно ввела, вказаних осіб в оману, повідомивши їм, що місце проживання її сина ОСОБА_3 і його сім'ї, їй не відоме. Підписи осіб, які складали всі три акти, були засвідчені Комунальним підприємством ДЕЗ «Північний» в один день 21 жовтня 2008 року. (л.с. №11, 12,13).
Вказаний факт ні ОСОБА_1, ні її старший син ОСОБА_2 в судовому засіданні спростувати не могли.
Скривши відоме тимчасове місце проживання свого сина і його сім'ї, ОСОБА_1 із своїм старшим сином ОСОБА_2, 17 березня 2009 року звернулися до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом про визнання ОСОБА_3 і його дочки ОСОБА_4 такими, що втратили право користування жилою площею в квартирі АДРЕСА_1, на підставі норм ст. 71 ЖК України, який був задоволений заочним рішенням суду.
20 травня 2010 року, при розгляді заяви ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду, в судовому засіданні був встановлений факт того, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 навмисно скрили від суду адресу місця проживання відповідача ОСОБА_3, що привело до порушення його та його малолітньої дочки ОСОБА_4, процесуального та матеріального права при розгляді цивільної справи та прийняття по ній рішення.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_7 і дочкою ОСОБА_4 не мали і не мають своєї іншої жилої площі, куди б могли переїхати на постійне місце проживання і не мали наміру його міняти. Переїзд на тимчасове місце проживання в однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, був вимушеним кроком ОСОБА_3 і його сім'ї, у зв'язку із неприязними стосунками, які склалися між сторонами по справі на протязі їхнього спільного проживання в спірній квартирі.
При таких обставинах, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не правомірні і задоволенню не підлягають. А зустрічні вимоги ОСОБА_3, діючого від себе та в і інтересах малолітньої дочки, правомірні і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 64, 65, 107 ЖК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 - відмовити.
Позов ОСОБА_3, діючого від свого імені та від імені і в інтересах малолітньої ОСОБА_4 - задовольнити.
Вселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в користуванні, вказаною вище квартирою.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 10 днів з дня його проголошення, через Суворовський районний суд м. Одеси.
Суддя: