Запорізької області
07.10.10 Справа № 21/239/10
Суддя
За позовом -Відкритого акціонерного товариства ”Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, б.20)
до відповідача -Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317)
про стягнення 10708 грн. 07 коп.
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача -Колеснік О.Г., довір. № 025/35 від 01.01.2010 року; Кушпела О.В., дов. № 069/35 від 14.07.2010;
від відповідача -Шостак О.М., довір. № 01/243 від 22.06.2010 року
Ухвалою від 13.08.2010 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 07.10.2010 року.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 10708 грн. 07 коп. основного боргу, яка утворилася на підставі договору № 804/99215/58 від 14.01.2009 року.
В судове засідання 07.10.2010 року з'явилися представники сторін. Відповідач проти позовних вимог не заперечив, вважає їх правомірними.
Розгляд справи закінчено 07.10.2010 року оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, надані документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
14.01.2009 року між Відкритим акціонерним товариством ”Український графіт” (зберігач) та Відкритим акціонерним товариством “Вуглецевий композит” (власник) укладено договір № 804/99215/58 (далі-договір).
У відповідності із п.1.1 договору зберігач зобов'язується прийняти на відповідальне зберігання, передане йому майно власника: сировину, матеріали, обладнання, інше заявлене для зберігання майно власника за наявності у зберігача складських приміщень та умов зберігання.
Пунктом 2.1 договору визначено, що власник має право в будь-який час вимагати повернення всього майна або його частини.
Згідно із п.2.2 договору зберігач зобов'язаний здійснювати зберігання особисто, забезпечити збереження майна, вживаючи для цього всі необхідні заходи у відповідності із діючим законодавством та вказівками власника, повернути прийняте на зберігання майно за першою вимогою власника, без зміни його якісних та кількісних характеристик тощо.
Відповідно до п.3.1 договору вартість послуг зберігача за цим договором складає 0,3 % від вартості переданого на зберігання майна в місяць. У разі зберігання протягом неповного місяця -пропорційно кількості днів зберігання. Згідно із п.3.2 договору здача-приймання наданих послуг зі зберігання оформлюється актом виконаних робіт, наданим власнику протягом 10 календарних днів після закінчення звітного місяця. Пунктом 3.3 договору визначено, що оплата власником послуг зі зберігання провадиться на підставі рахунків, що виставляються зберігачем щомісячно. У відповідності із 3.4 договору платежі,обумовлені цим договором, здійснюються шляхом безготівкового переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок зберігача протягом 30 днів з моменту надання рахунку власнику.
Згідно із п.8.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009 року.
Суд встановив, що після закінчення строку зберігання ВАТ «Вуглецевий композит»не забрало майно із зберігання.Протягом терміну дії договору № 804/99215/58, Відповідачем не було сплачено жодного рахунку за послуги зберігання, тому, ще до закінчення строку дії Договору, ВАТ «Український графіт»неодноразово зверталось до ВАТ «Вуглецевий композит», з проханням розрахуватися за надані послуги та забрати своє майно або реалізувати зазначене майно нашому підприємству (лист від 06.07.2009 № 06-1530, лист від 03.08.2009 №16/1767, лист від 27.08.2009 № 16/1936, лист від 06.11.2009 № 16/2527, лист від 28.07.2010р. №16-1899).
Майно ВАТ «Вуглецевий композит», що знаходиться на зберіганні ВАТ «Український графіт», виявлено Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, відкрито виконавче провадження. В рамках проведення виконавчих дій майно арештовано (про що складено Акт опису і арешту майна №57/3 від 21.04.2010р.) та забезпечуються умови для його реалізації.
У відповідності до ст. 11, 509 ЦК України між сторонами виникли цивільні права й обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України: “Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості."
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Разом з тим, відповідно до приписів ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та інших підстав, що передбачені даною нормою.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідач не надав суду докази сплати наданих йому позивачем послуг зі зберігання на суму 10708 грн. 07 коп.. у строк, визначений умовами договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що внаслідок несплати відповідачем, наданих йому послуг, у Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” виникла заборгованість у сумі 10708 грн. 07 коп.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 10708 грн. 07 коп. підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає стягненню.
За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглецевий композит” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, 31-А, МСП-982; код за ЄДРПОУ 24516317, р/р № 26002976713329 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя, МФО 313623) на користь Відкритого акціонерного товариства ”Український графіт” (69600, м.Запоріжжя, Північне шосе, б.20, код за ЄДРПОУ 00196204, р/р № 26008900301 в ВАТ “Мета Банк”, МФО 313582) 10708 грн. 07 коп. основного боргу, суму 107 грн. 08 коп. державного мита, суму 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.І.Черкаський
дата складання повного рішення -12.10.2010