Справа № 236/4958/21
Провадження № 2/202/708/2024
28 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Назаревич І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Діброва Ізюмського району Харківської області померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті залишилась спадщина, а саме земельні ділянки, розташовані на території Новоселівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкова справа відкрита приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Стрельцовою О.О. При зверненні до нотаріуса по місцю відкриття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3 на вищезазначене майно вона дізналася, що гр. ОСОБА_3 залишила заповіт на її ім'я, посвідчений Дробишевською сільською радою Краснолиманського району Донецької області 06.02.1989 за №50. Звертала увагу суду, що про існування заповіту їй було повідомлено нотаріусом за місцем відкриття спадщини, до цього вона про це не знала. В період дії шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті матері, перебуваючи в гостях у сина в м. Слов?янськ Донецької області, вона потрапила до лікарні з гіпертонічним кризом і перебувала на стаціонарному лікуванні з 02.05.2009 по 16.05.2009. Зазначала, що враховуючи зазначене пропустила шестимісячний строк для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поважних причин, а тому просила суд визначити два місяці додаткового строку для прийняття спадщини.
ОСОБА_1 позов підтримала та просила розглянути справу без її участі.
ОСОБА_2 надав заяву про розгляду справи без їх участі, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Капитолівською сільською радою Ізюмського району Харківської області, 06.11.2008.
ОСОБА_1 є донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження виданого 20.12.1949, актовий запис № 87 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 04.07.1970, актовий запис № 7.
06.02.1989 ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено Дробишевською сільською радою Краснолиманського району Донецької області, згідно якого заповіла ОСОБА_1 усе належне їй майно на день смерті.
Згідно виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 02.05.2009 по 16.05.2009
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
08.09.2021 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з метою подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , однак їй було відмовлено у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини.
З обставин справи вбачається, що спадкоємець своєчасно спадщину не прийняла через те, що вона не проживала разом із спадкоємцем, не була обізнана про існування заповіту на її ім'я, що стало на заваді своєчасному поданню нею заяви до нотаріальної контори у встановлений законом строк. Про цей факт їй стало відомо 08.09.2021 при звернені до приватного нотаріусу Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області.
Обґрунтовуючи поважність причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилалася на те, що за життя ОСОБА_3 склала на її користь заповіт, однак про його існування вона дізналася лише при зверненні до нотаріуса. Зазначені нею обставини нічим не спростовуються.
Отже, наведена позивачем причина пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки необізнаність позивача про наявність заповіту призвела до неможливості подати ним заяву про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 229, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з моменту набранням судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Повний текст рішення складений 28.03.2024.
Суддя Г.В. Бєсєда