Запорізької області
04.10.10 Справа № 27/168/10-3/22/10
Суддя
За позовом: Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло”, м. Запоріжжя
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Омєга-Груп”, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в сумі 186 789, 71 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Василенко В.В.
Представники:
від позивача: Кайнара О.Л., юрисконсульт, довіреність № 1023 від 19.08.2010р.
від відповідача: Морозов В.О., довіреність № б/н від 14.05.2010р.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченка О.І. № 708 від 20.09.2010р. справа № 27/168/10 за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” до ТОВ “Омєга-Груп” про стягнення 186 789 грн. 71 коп. передана на розгляд судді Соловйову В.М.
Ухвалою від 23.09.2010р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 27/168/10-3/22/10. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 04.10.2010р. о 15 годині 00 хвилин.
04.10.2010р. до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафу.
Клопотання прийнято судом до розгляду.
У судовому засіданні 04.10.2010р. позивачем надано заяву про уточнення розміру позовних вимог № 1177 від 20.09.2010р., в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 93 904, 71 грн., з яких: 92 885, 00 штрафні санкції та 1 019, 71 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.
В судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором з надання послуг про використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р. та судові витрати.
Зокрема, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне.
01.01.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг по використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р., згідно якого, позивач повинен був надати 479 опор внутрішнього освітлення для розміщення підвісу кабелю відповідача.
КП “Запоріжміськсвітло” виконало свої зобов'язання по договору № 41/ПС від 01.01.2009р. у повному обсязі, про що складені відповідні документи, а саме: Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 6/41 за 2009 рік на суму 21 555, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 11/41 за 2009 рік на суму 20 790, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 3/41 від 31.03.2010р. на суму 19 485, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 2/41 від 28.02.2010р. на суму 19 485, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 4/41 від 30.04.2010р. на суму 19 305, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 5/41 за травень 2010р. на суму 19 125, 00 грн., Акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 6/41 за червень 2010р. на суму 19 125, 00 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата здійснюється “Замовником” щомісячно на підставі одержаного рахунку в бухгалтерії підприємства “Виконавця” в строк до 5-го числа наступного місяця впродовж всього періоду дії договору, але відповідач відмовився здійснити оплату за надані послуги по використанню опор зовнішнього освітлення для підвісу кабелю та не сплатив у встановлені договором строки заборгованість у розмірі 92 885, 00 грн.
Згідно п. 4.3 Договору, в разі несплати Замовником щомісячних платежів, встановлених Договором в термін до 20 числа наступного місяця, Замовнику нараховується штраф у розмірі 100 % від суми щомісячного простроченого платежу.
14.10.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1049 від 14.10.2009р. з вимогою погасити заборгованість по договору у розмірі 85 430, 00 грн.
Відповідач листом № 610 від 19.10.2009р. звернувся до позивача з проханням про можливість реструктуризації боргу та погодити графік погашення заборгованості протягом жовтня 2009р. -березня 2010р. (включно) за умовами сплати відповідачем поточних рахунків в повному обсязі та не застосовувати до відповідача штрафних санкцій в розмірі 100 % згідно п. 4.3 Договору № 41/ПС.
07.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 532 від 07.05.2010р. з вимогою здійснити оплату суму боргу (грошового зобов'язання по договору № 41/ПС від 01.01.2009р.) з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 174 270, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відповіді на претензію відповідач не надав.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної сплати платежів за надані послуги не виконав.
Погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 92 885, 00 грн. підтверджуються платіжними дорученнями, а саме: № 335 від 29.07.2010р. на суму 1 500, 00 грн., № 2073 від 29.07.2010р. на суму 10 125, 00 грн., № 343 від 06.08.2010р. на суму 4 400, 00 грн., № 2085 від 06.08.2010р. на суму 600, 00 грн., № 2086 від 09.08.2010р. на суму 7 420, 00 грн., № 346 від 10.08.2010р. на суму 4 170, 00 грн., № 2088 від 10.08.2010р. на суму 8 200, 00 грн., № 348 від 11.08.2010р. на суму 9 500, 00 грн., № 2091 від 12.08.2010р. на суму 11 707, 00 грн., № 350 від 12.08.2010р. на суму 7 188, 00 грн. № 353 від 13.08.2010р. на суму 3 077, 00 грн., № 2092 від 13.08.2010р. на суму 9 923, 00 грн. № 354 від 16.08.2010р. на суму 2 720, 00 грн., № 2094 від 16.08.2010р. на суму 9 880, 00 грн., № 2095 від 17.08.2010р. на суму 2 475, 00 грн.
Також, погашення суми основного боргу підтверджується актом звіряння розрахунків, станом на 18.08.2010р. підписаного та скріпленого печатками обох сторін.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог складає 92 885, 00 грн.
Відповідач проти наявності у нього заборгованості перед позивачем за договором № 41/ПС не заперечив, визнав суму основного боргу повністю, зазначивши при цьому, що зобов'язання по договору виконуються у встановлений Договором термін, сума основного боргу заявлена в позові погашена у повному обсязі, але у зв'язку із тяжким фінансовим положенням яке склалося на підприємстві, відповідач просить суд відповідно до ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу.
Також відповідач погоджується вимогою про стягнення з нього інфляційних витрат в сумі 1 019, 71 грн., 1 867, 89 грн. витрат на державне мито і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
Між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (виконавець) та ТОВ “Омєга-Груп” (замовник) було укладено договір про надання послуг по використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р. (надалі - Договір), за яким підприємство надає 479 опор зовнішнього освітлення для розміщення підвісу кабелю замовника згідно з актом звірки підвісів кабелю, підписаним обома сторонами (п. 1.1 Договору).
Позивач виконав умови договору у повному обсязі на загальну суму 138 870, 00 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт (наданих послуг) № 6/41 за 2009 рік на суму 21 555, 00 грн., № 11/41 за 2009 рік на суму 20 790, 00 грн., № 3/41 від 31.03.2010р. на суму 19 485, 00 грн., № 2/41 від 28.02.2010р. на суму 19 485, 00 грн., № 4/41 від 30.04.2010р. на суму 19 305, 00 грн., № 5/41 за травень 2010р. на суму 19 125, 00 грн., № 6/41 за червень 2010р. на суму 19 125, 00 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору, оплата здійснюється “Замовником” щомісячно на підставі одержаного рахунку в бухгалтерії підприємства “Виконавця” в строк до 5-го числа наступного місяця впродовж всього періоду дії договору, але відповідач відмовився здійснити оплату за надані послуги по використанню опор зовнішнього освітлення для підвісу кабелю та не сплатив у встановлені договором строки заборгованість у розмірі 92 885, 00 грн.
Згідно п. 4.3 Договору, в разі несплати Замовником щомісячних платежів, встановлених Договором в термін до 20 числа наступного місяця, Замовнику нараховується штраф у розмірі 100 % від суми щомісячного простроченого платежу.
14.10.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1049 від 14.10.2009р. з проханням погасити заборгованість по договору у розмірі 85 430, 00 грн.19.10.2009р.
Відповідач листом № 610 від 19.10.2009р. звернувся до позивача з проханням про можливість реструктуризації боргу та погодити графік погашення заборгованості протягом жовтня 2009р. -березня 2010р. (включно) за умовами сплати відповідачем поточних рахунків в повному обсязі та не застосовувати до відповідача штрафних санкцій в розмірі 100 % згідно п. 4.3 Договору № 41/ПС.
07.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 532 від 07.05.2010р. з вимогою здійснити оплату суму боргу (грошового зобов'язання по договору № 41/ПС від 01.01.2009р.) з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 174 270, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відповіді на претензію відповідач не надав.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної сплати платежів за надані послуги не виконав.
Погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 92 885, 00 грн. підтверджуються платіжними дорученнями, а саме: № 335 від 29.07.2010р. на суму 1 500, 00 грн., № 2073 від 29.07.2010р. на суму 10 125, 00 грн., № 343 від 06.08.2010р. на суму 4 400, 00 грн., № 2085 від 06.08.2010р. на суму 600, 00 грн., № 2086 від 09.08.2010р. на суму 7 420, 00 грн., № 346 від 10.08.2010р. на суму 4 170, 00 грн., № 2088 від 10.08.2010р. на суму 8 200, 00 грн., № 348 від 11.08.2010р. на суму 9 500, 00 грн., № 2091 від 12.08.2010р. на суму 11 707, 00 грн., № 350 від 12.08.2010р. на суму 7 188, 00 грн. № 353 від 13.08.2010р. на суму 3 077, 00 грн., № 2092 від 13.08.2010р. на суму 9 923, 00 грн. № 354 від 16.08.2010р. на суму 2 720, 00 грн., № 2094 від 16.08.2010р. на суму 9 880, 00 грн., № 2095 від 17.08.2010р. на суму 2 475, 00 грн. Також, погашення суми основного боргу підтверджується актом звіряння розрахунків, станом на 18.08.2010р. підписаного та скріпленого печатками обох сторін.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог складає 92 885, 00 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про надання послуг по використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку оплата здійснюється “Замовником” щомісячно на підставі одержаного рахунку в бухгалтерії підприємства “Виконавця” в строк до 5-го числа наступного місяця впродовж всього періоду дії договору (п. 3.2 Договору).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов'язання за договором про надання послуг по використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
З метою отримання грошових коштів 07.05.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 532 від 07.05.2010р. з вимогою здійснити оплату суму боргу (грошового зобов'язання по договору № 41/ПС від 01.01.2009р.) з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 174 270, 00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно п. 4.3 Договору, в разі несплати Замовником щомісячних платежів, встановлених Договором в термін до 20 числа наступного місяця, Замовнику нараховується штраф у розмірі 100 % від суми щомісячного простроченого платежу.
Враховуючи те, що ТОВ “Омєга-Груп” не повністю та несвоєчасно виконало грошові зобов'язання перед позивачем за договором про надання послуг по використанню опор зовнішнього освітлення КП “Запоріжміськсвітло” № 41/ПС від 01.01.2009р., вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій з урахуванням заяви про уточнення позовних в розмірі 92 885, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, яка на його думку значно перевищує розмір збитків, з посиланням на ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, господарським судом не приймається, оскільки штрафні санкції, нараховані на підставі п. 4.3 Договору не є збитками.
Згідно ст.22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Із змісту цих норм, а також ст. 610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобов'язання, мірою відповідальності. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.
На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника -відсутність вини (ст.614,623 ЦК України).
Приписами ст.33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку позивачем до стягнення з відповідача правомірно заявлено суму 92 885, 00 грн. Стягнення вказаної суми передбачено договором між сторонами, а отже правова природа вказаної суми не є збитками.
Так, відповідно до норм ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено, що сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 1 019, 71 грн. за надані послуги по використанню опор зовнішнього освітлення розрахована позивачем не вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви).
Фактично, сума інфляційних витрат від боргу в розмірі 12 595,00 грн. за період з липня 2009р. по липень 2009р. складає 837, 99 грн.; сума інфляційних витрат від боргу в розмірі 2 790, 00 грн. за період з листопада 2009р. по липень 2010р. складає 144, 48 грн., а всього 982, 47 грн.
В позовній заяві позивачем заявлено в цій частині суму 1 019, 71 грн. Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів в сумі 37, 24 грн. слід відмовити.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Омєга-Груп” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, код ЄДРПОУ 34790257) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Запоріжміськсвітло” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 7, код ЄДРПОУ 03345076) 92 885 (дев'яносто дві тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 982 (дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 47 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 867 (одну тисячу вісімсот шістдесят сім) грн. 89 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 37 (тридцять сім) грн. 24 коп. втрат від інфляції грошових коштів - відмовити.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 07.10.2010р.