г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/312/24
Номер провадження 2/213/588/24
26 березня 2024 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Мазуренка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності учасників справи,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №213/312/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривий Ріг як Служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, третя особа - Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про припинення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він та ОСОБА_2 є батьками сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого з нього на користь ОСОБА_2 за судовим наказом від 24 березня 2021 року стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку. Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні в Інгулецькому відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ВП №65270780. З вересня 2023 року син мешкає разом з позивачем. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. 20 листопада 2023 року позивач звернувся до відділу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження, проте йому було рекомендовано звернутись до суду. Просить припинити стягнення з нього аліментів за судовим наказом у справі №213/863/21.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву щодо позову не надав. Судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи без участі відповідача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень щодо позову не надав.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 12 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Дослідив матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
24 грудня 2011 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 , який 15 вересня 2020 року розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 померла.
24 березня 2021 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №213/863/21 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів і до повноліття дитини.
Відповідно до Акту від 11 жовтня 2023 року ОСОБА_2 мешкає разом із батьком з вересня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вернувся до відділу ДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження №65270780 у зв'язку зі смертю стягувача, однак йому було рекомендовано звернутись до суду.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які врегульовані Сімейним Кодексом України.
На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Ст.180 СК України зобов'язує батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
В п.17 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), що за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Оскільки малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком - позивачем у справі та повністю знаходиться на його утриманні, мати дитини ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для припинення стягнення аліментів з позивача на утримання дитини.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу, зокрема належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та те, що позов пред'явлений в інтересах дитини суд вважає, шо позов про припинення стягнення аліментів підлягає задоволенню.
Питання щодо розподілу судових витрат позивачем не порушувалось.
Керуючись ст. ст. 179, 181, 182, 273 СК України, ст. ст. 12, 13, 49, 81, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів і до повноліття дитини, на підставі судового наказу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2021 року у справі №213/863/21, Пр.№2-н/213/86/21.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради м. Кривий Ріг як Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, пл. Гірницької Слави,1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 04052548.
Третя особа: Інгулецький відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Груні Романової,буд.22а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 34545923.
Дата складення повного тексту судового рішення - 26 березня 2024 року.
Суддя В.В. Мазуренко