печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10154/24-к
08 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000001815 від 28.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
старший слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001815 від 28.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування якого зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001815 від 28.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
07.05.1994 громадянин України ОСОБА_5 , прийняв присягу на вірність українському народу та вступив на службу до органів Міністерства внутрішніх справ України.
Продовжуючи безперервну службу в органах МВС України, Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 25.07.2013 № 226 о/с з 25 липня 2013 року був призначений на посаду начальника Совєтського районного відділу Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області. До його функціональних обов'язків входило керівництво та організація його діяльністі і відповідальність за виконання покладених на нього завдань.
В середині квітня 2014 року після початку окупації збройними силами Російської Федерації населених пунктів Донецької області, зокрема території Совєтського району Макіївки Донецької області, ОСОБА_5 залишився на тимчасово окупованій території та всупереч присязі на вірність українському народу, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, усвідомлюючи протиправність цих дій добровільно почав співпрацювати з представниками окупаційної влади та виконувати їх завдання з метою подальшого утримання адміністративно - політичного контролю на тимчасово окупованій території, захищати інтереси представників влади РФ з питань утримання захопленої території, протидіяти діючій владі України та правоохоронним органам України.
Вказані протиправні дії начальника Совєтського районного відділу Макіївського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області ОСОБА_5 , стали підставою його звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни (п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ) у відповідності до наказів МВС України від 06.05.2015 № 827 о/с та ГУМВС України в Донецькій області від 14.05.2015 № 151 о/с.
Поряд з цим, 15.01.2015 представниками влади РФ, після створення на території України в межах Донецької області терористичної організації «Донецька народна республіка», у складі яких всупереч статті 17 Конституції України утворені незаконні правоохоронні органи, в тому числі на території м. Шахтарськ Донецької області, Міністерством внутрішніх справ так званої «Донецької народної республіки» створено незаконний правоохоронний орган т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики».
Кінцевою метою представників РФ на тимчасово окупованій території Донецької області була інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу РФ.
Приймаючи рішення про створення незаконного правоохоронного органу «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики» для забезпечення його діяльності, невстановлені особи окупаційної влади здійснювали підбір кадрів для зайняття в них посад, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території, які будуть займати відповідні посади, тим самим будуть добровільно співпраціювати та сприяти окупаційному режиму в організації стабільної соціальної та політичної діяльності тимчасово окупованого регіону Донецької області.
Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб (встановити не виявилось можливим), але не пізніше 21.02.2018 громадянин України ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці (встановити не виявилось можливим) на території м. Шахтарськ Донецької області, діючи умисно, усвідомлюючи, що дії по створенню незаконного правоохоронного органу т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики», здійснення протиправних дій із захисту окупаційної влади РФ, у тому числі надання всілякої допомоги збройним формуванням РФ, обмеження конституційних прав громадян України, протидіяти діючій владі України, правоохоронним органам України, зокрема з питань утримання захопленої території Донецької області, прямо порушують законодавство України, що діяльність вказаного псевдо правоохоронного органу на території України, порушуватиме нормальне функціонування соціальних та економічних інститутів, а також керуючись мотивами щодо особистого збагачення, узурпації влади на тимчасово окупованій території Донецької області, та використання її в інтересах держави агресора - РФ, свідомо надав згоду та добровільно вступив на службу до незаконного правоохоронного органу т. зв. «Шахтерского городского отдела Министерства внутренних дел Донецкой народной республики» зайнявши посаду начальника вказаного органу, тим самим зрадив присязі на вірність українському народу, порушив вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та безпосередньо надав допомогу країні агресору з якою Україна знаходилась у збройному конфлікті.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а також спрямований на надання безпосередньої допомоги державі, з якою Україна на той час перебувала у стані збройного конфлікту, забезпечення діяльності незаконно створеного правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час та спосіб, але не пізніше 21.02.2018 ОСОБА_5 перебуваючи на території м. Шахтарськ Донецької області, будучи достовірно обізнаним про здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України та про злочинну діяльність т. зв. «ДНР», продовжив виконання обов'язків начальника незаконно створеного правоохоронного органу т.зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики» та виступив із доповіддю про результати роботи діяльності служб т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики» за звітний період, яка була направлена на протидію злочинності, забезпечення охорони громадського порядку та громадської безпеки, перед працівниками цього органу на каналі «Шахтерской студии телевидения», чим здійснив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Крім того, продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року Російською Федерацією визнано «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
22 лютого 2022 року президент РФ, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року о 05 годині президент РФ оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
У подальшому, збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам зброї та підрозділам Збройних Сил України, також військовими формуваннями РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (з урахуванням змін, внесених Указом Президента України), на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1? Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована територія - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Внаслідок розв'язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями Російської Федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.
Тимчасова окупація РФ територій України, визначених ч. 1 ст. 3 Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована РФ територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Згідно зі ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються тимчасово окупованою територією. Такою територією визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих РФ територій України, водні об'єкти або їх частини, що розташовані на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих рф територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнається, що РФ вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
Проміжним рішенням Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія РФ розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
Рф чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони РФ, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам РФ, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні РФ самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Зокрема, починаючи з квітня 2014 року до цього часу Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Шахтарської міської громади Горлівського району Донецької області.
В подальшому, представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території Шахтарської міської громади Горлівського району Донецької області було створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російською Федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України.
При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Шахтарської міської громади Горлівського району Донецької області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.
15.01.2015 представниками держави-агресора на тимчасово окупованій території Шахтарської міської громади Горлівського району Донецької області, всупереч законного порядку, установленого Конституцією України, Законом України «Про національну поліцію» та іншими діючими нормативно-правовими актами, серед іншого, створено не передбачений законодавством України правоохоронний орган - т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики», на який незаконно покладено здійснення функції властивих територіальному органу Національної поліції України.
Так, у громадянина України ОСОБА_5 , обізнаного про зміст загальновідомих подій стосовно ведення вказаною державою агресивної війни проти України, про факт окупації міста Шахтарськ Донецької області військовими РФ внаслідок вчиненого воєнного нападу, а також про неможливість через вказані події здійснювати у тимчасово окупованому місті правоохоронну діяльність органами внутрішніх справ України, підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації та реалізації отримати посаду у незаконно створеному правоохоронному органі, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28.02.2023, виник умисел на співпрацю з представниками держави агресора.
Надалі, 28.02.2023, ОСОБА_5 будучи громадянином України, перебуваючи на території тимчасово окупованого міста Шахтарськ Горлівського району Донецької області, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, діючи умисно, тобто усвідомлюючи свої протиправні дії та розуміючи їх наслідки, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, із числа представників окупаційних збройних формувань Російської Федерації, на заняття посади керівника в незаконному правоохоронному органі створеному на тимчасово окупованій території т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики» та приступив до виконання покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, 28.02.2023 добровільно зайняв посаду керівника в незаконному правоохоронному органі т. зв. «Шахтерский городской отдел Министерства внутренних дел Донецкой народной республики», створеному на тимчасово окупованій території Донецької області.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні державної зради, діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 07.10.2014 № 1689-VII), а також підозрюється у колабораційній діяльності - добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Слідчий зазначив, що підозрюваний переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та наявні фактичні дані про те, що він перебуває за межами України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги клопотання.
Захисник-адвокат, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, а підозру вважає належним чином необґрунтованим.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження по суті ініційованого питання, вивчивши клопотання та дослідивши надані сторонами матеріали, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 22 вересня 2023 року у вказаному кримінальному провадженні в порядку ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , 22.09.2023 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск від 22.09.2023 № 191 (7589): повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістки про виклик ОСОБА_5 на 26.09.2023, 27.09.2023, 28.09.2023 на 10 год. 00 хв. до Головного слідчого управління Національної поліції України.
Однак, підозрюваний ОСОБА_5 до Головного слідчого управління Національної поліції України відповідно до вручених йому повісток не з'явився та про причини неявки не повідомив.
У зв'язку із наведеним, 02.11.2023 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, а 14.02.2024 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 доручено співробітникам Донецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду на території тимчасово окупованій території України, а саме в м. Шахтарськ Донецької області з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Так, ОСОБА_5 викликався до слідчого у спосіб, передбачений
ст.ст. 111, 278 КПК України. Однак, підозрюваний до місця виклику не прибув переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, а саме в м. Шахтарськ Донецької області.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України, а саме в АДРЕСА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності за учинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, який перебуває на тимчасово окупованій території України, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Частиною 2 ст. 297-1 КПК України встановлено, що спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо певних злочинів, у тому числі, передбачених ст. 408 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Виходячи з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про достатність доказів обвинувачення для початку спеціального розслідування в кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до п. 20-1 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань, положення глави 24-1 "Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень" застосовуються із такими особливостями: спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
В ході проведення досудового слідства ОСОБА_5 неодноразово викликалася до слідчого, шляхом відправлення письмових повідомлень поштою за останнім місцем його реєстрації.
Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим оголошений в розшук.
Зважаючи на викладене, вислухавши думку слідчого, прокурора, захисника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність усіх правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні №12023000000001815 від 28.09.2023.
Керуючись ст. ст. 42, 297-1, 297-3, 297-4, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000001815 від 28.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001815 від 28.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1