Запорізької області
21.09.10 Справа № 13/223д/10
Суддя
За позовом: Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради, м. Мелітополь Запорізької області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, м. Мелітополь Запорізької області
про зобов'язання внести зміни до договору оренди
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
Від позивача: Пономаренко Л.Е.довіреність №272/2-09від03.09.10
Від відповідача: Бабков Д.Ю.довіреність №Б/нвід13.04.10
Прокурор:Тронь Г.М.посвідчення №84від30.04.10
Розглядається позовна Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш” про зобов'язання ТОВ “Продмаш" укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 10.01.2006 між Мелітопольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, зареєстрованому у державному реєстрі земель від 11.05.2006 за №040626200154 у редакції, запропонованій Мелітопольською міською радою.
До розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та просив внести зміни до договору оренди землі від 10.01.2006, укладеного між Мелітопольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, зареєстрованому у державному реєстрі земель від 11.05.2006 за № 040626200154, а саме: викласти абзац другий п. 9 Договору в наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки».
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Заява відповідає вимогам закону та прийнята судом. Спір розглядається за уточненими позовними вимогами.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позов зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі який відповідає всім вимогам закону.
Листом від 28.12.2009 року № 470/1-04 позивач направив відповідачу неоформлені відповідно до вимог закону (не підписані, без печатки) проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. У зв'язку з їх невідповідністю вимогам закону (ст. ст. 180-182 ГК України) вони були повернути позивачу листом від 14.01.2010 року.
Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі»розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). В ч. 3 цієї статті встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі»і п. 25 договору оренди землі передбачені права та обов'язку сторін за договором, відповідно до цього пункту позивач немає права замінювати розмір орендної плати.
У рішенні від 17.01.2008 року № 5 (зі змінами внесеними на підставі рішення від 17.07.2008 року № 1/24) позивач встановлює розмір орендної плати у вигляді трикратного розміру земельного податку, для діючих договорів, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Додаткова угода яка надійшла на адресу відповідача передбачає зміну розміру плати за землю з 2008 року, що прямо суперечить рішенню позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі»до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі:
набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до рішення учасників ТОВ «МБГ»від 03.06.2009 року (протокол № 2) відповідач, увійшов до складу учасників ТОВ «МБГ», у кості внеску до статутного фонду, за актом від 03.07.2009 року, передано майно - будівлі та споруди розташовані на земельної ділянки яку відповідач орендує на підставі договору, 06.08.2009 року відповідні зміни зареєстровані, про, що листом від 28.01. 2010 р. № 10-01/28-1 повідомило позивача та листом від 07.08.2009 року звернулося до КП «Мелітопльське МБТІ»з заявою про реєстрацію права власності.
На думку відповідача на теперішній час у позивача відсутні підстави для укладення докової угоди або внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову та просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін та прокурора, суд,
10.01.2006 р. між Мелітопольською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаш»(орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець на підставі відповідного рішення №1/4 від 30.11.05 р. надав, а орендар прийняв в оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 51042,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57 для розміщення промислового майданчику № 2. Договір був зареєстрований у державному реєстрі земель 11.05.2006 за №040626200154.
Пунктом 9 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно по 1/12 частини від загальної річної орендної плати. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.
Пунктом 13 Договору сторони встановили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни розміру земельного податку, проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також на підставі рішень Мелітопольської міської ради та в інших випадках, передбачених законом.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008р. № 309-УІ було внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в частині встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та визначено мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності на рівні трикратного розміру земельного податку. А відповідно до ст. 7 Закону України „Про плату за землю" ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
З метою приведення у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»діючих орендних ставок, Мелітопольською міською радою було прийнято рішення від 17.01.2008 №5, яким встановлено, що з 01.01.2008 мінімальна відсоткова ставка орендної плати встановлено в трикратному розмірі земельного податку.
В подальшому, у зв'язку з визнанням неконституційним та втрату чинності деяких положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 та внесенням відповідних змін до Закону України «Про оренду землі», рішенням Мелітопольської міської ради від 17.07.2008 №1/24 були внесені відповідні зміни до вищевказаного рішення від 17.01.2008 №5.
Тобто, умови спірного договору оренди в частині визначення розміру орендної плати перестали відповідати вимогам ст.21 Закону України «Про оренду землі»(в новій редакції).
Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату у договорі оренди землі є його істотною умовою (стаття 15 Закону "Про оренду землі").
За змістом п. 13. спірного договору, у випадках передбачених законодавством та цим договором, розмір та сума орендної плати можуть бути переглянуті. Аналогічні підстави перегляду розміру орендної плати викладені у п.13 Типової форми договору оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220.
Таким чином, обсяг орендних платежів не має стабільного характеру і підлягає коригуванню залежно від зміни орендної ставки, методики її розрахунку та може переглядатись протягом терміну дії договору оренди.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Листом від 28.12.2009 відповідачу був направлений проект додаткової угоди до договору оренди землі. Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Відповідач не повідомив Мелітопольську міську раду про результати розгляду пропозиції про зміну умов договору оренди землі.
Не укладення відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі від 10.01.2006, зареєстрованого у державному реєстрі земель 11.05.2006 за № 040626200154 призводить до втрат місцевого бюджету.
Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" встановлює, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Крім того, відповідач заперечує проти позову у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на орендованій земельній ділянці іншій особі з посиланням на ч.3 ст.7 Закону України «Про оренду землі».
Однак, статтю 7 було доповнено частиною 3 на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю від 05.11.2009. Тобто, на час переходу права власності, як зазначено у відзиві - 06.08.2009, ця норма права ще не діяла.
Стаття 377 Цивільного кодексу України (в редакції статті - станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Пунктом 3.4.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», зазначено наступне.
Право користування (в т. ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.
У вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України.
При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.
Правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює обов'язковість укладання чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля, проте визначає переважне право власника об'єкта нерухомості на ділянку, на якій він розташований.
Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Тобто, перехід права власності на об'єкти нерухомого майна надає право новому власнику цих об'єктів на отримання земельної ділянки у власність чи користування при умові відповідного звернення в даному випадку до Мелітопольської міської ради та укладення відповідного договору.
Спеціальним законом, що визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»№ 2535-ХП від 03.07.1992р. (далі - Закон № 2535-ХП).
Згідно зі статтею 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
При визначенні розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності сторони договору мають враховувати положення статті 7 Закону про плату за землю, зокрема частини 1 статті 7 Закону про плату за землю, що регулює розмір плати за землю населених пунктів, згідно якої ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі»№ 161-ХІV від 06.10.1998 річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Отже, при обчисленні платником суми щорічної орендної плати за земельні ділянки населених пунктів, які перебувають у державній або комунальній власності, слід виходити з трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та складає один відсоток від грошової оцінки земельної ділянки.
Тобто, законодавство України передбачає обов'язок орендаря земельної ділянки, що перебуває в державній чи комунальній власності сплачувати орендну плату в розмірі, не менш ніж передбачено законом.
До цього часу діє договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем, він зареєстрований в державному земельному кадастрі, не визнаний недійсним, тому, доки діє договір у сторін договору існують певні права та обов'язки, в тому числі й по сплаті орендної плати.
За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають закону і наданим доказам, підтверджені у судовому засіданні і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача судом не взято до уваги так як є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,
Позов задовольнити.
Внести зміни до договору оренди землі від 10.01.2006, укладеного між Мелітопольською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, зареєстрованому у державному реєстрі земель від 11.05.2006 за № 040626200154, а саме: викласти абзац другий п. 9 Договору в наступній редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки»з моменту набрання законної сили судовим рішенням.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31802327) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. Перерахування здійснити на р/р №31119095700007 отримувача: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш” (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31802327) на користь Державного бюджету Орджонікідзевського району 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Перерахування здійснити на р/р №31218264700007, одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145 код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку -264. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 22.09.2010р.
Суддя В.Г. Серкіз