Справа № 947/7471/24
Провадження № 1-кс/947/2962/24
20.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, в порядку ст. 303 КПК України,
До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 , в якій адвокат просить скасувати постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України та зобов'язати слідчого визнати та допитати ОСОБА_4 в якості потерпілого у кримінальному провадженні.
В обґрунтування скарги, адвокат ОСОБА_3 вказує на те, що відомості до ЄРДР було внесено на підставі заяви ОСОБА_4 , внаслідок вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження останньому було завдано моральної, фізичної та майнової шкоди, а тому його необхідно визнати потерпілим в рамка кримінального провадження.
Адвокат ОСОБА_3 просив розгляд скарги здійснювати у його відсутність, про що подав відповідну заяву.
Від слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 надійшла до суду заява, в якій він зазначив, що в ході досудового розслідування не було підтверджено заподіяння шкоди заявнику ОСОБА_4 , у зв'язку з чим ним було винесено постанову про відмову у визнанні останнього потерпілим в рамках кримінального провадження. На підставі чого просив у задоволенні скарги відмовити та розглянути скаргу у його відсутність. Також надіслав на адресу суду скан-копію матеріалів кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося, на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Приймаючи до уваги заяви учасників процесу, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з долученої до матеріалів скарги постанови від 04.01.2024 року, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 було прийнято постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України. В обґрунтування вказаної постанови, слідчий вказав, що клопотання адвоката ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 потерпілим в рамках кримінального провадження на даний час не підлягає задоволенню, оскільки не надано доказів завдання ОСОБА_4 шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. п. 1, 2 п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Як вбачається з ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
З оскаржуваної постанови слідчого не вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_4 не було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення в рамках якого проводиться досудове розслідування.
Отже, з постанови слідчого вбачається, що слідчим не повно перевірялись обставини, які мали значення для вирішення питання про визнання або відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим, а саме: не надано оцінки фактичним обставинам, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого та зобов'язання вчинити певну дію.
Слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим, при прийнятті процесуального рішення у вигляді відмови у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України не було дотримано вимог Кримінального процесуального кодексу України, що позбавило можливості слідчого прийняти законну, обґрунтовану та вмотивовану постанову, в зв'язку з чим, остання підлягає скасуванню.
Щодо вимог адвоката ОСОБА_3 зобов'язати слідчого визнати ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до чого рішення слідчого судді про зобов'язання слідчого вчинити конкретні дії - залучити особу в якості потерпілого у кримінальному провадженні, буде втручанням у процесуальні повноваження слідчого, а тому у задоволенні цієї частини скарги слідчий суддя вважає за необхідне відмовити.
Слідчий суддя вважає за можливе зобов'язати слідчого повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_4 потерпілим у відповідності до норм КПК України та фактичних обставин кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 91, 92, 110, 303, 304, 307, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, в порядку ст. 303 КПК України - задовольнити частково.
Постанову слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 від 04.01.2024 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_5 повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_4 потерпілим в рамках кримінального провадження № 42023160000000365 від 30.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України за фактичних обставин кримінального провадження.
У задоволенні іншої частини скарги адвоката ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1