Справа № 635/5329/21
Провадження № 1-кп/635/73/2024
26 березня 2024 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвоката ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому знаходячись на волі, усвідомлюючи можливість отримання реального покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Перебуваючи на свободі, перешкоджатиме розгляду кримінального провадження шляхом не з'явлення за викликом до суду та необґрунтовано затягуватиме строк розгляду кримінального провадження у суді. Може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінують обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого, який раніше судимий, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків, та позбавляє його можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду. Тому зазначені обставини можуть бути достатніми причинами разом з іншими для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання прокурора заперечував, оскільки в розшуку не перебував, доказів алкогольного сп'яніння не надано. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання. В обґрунтування клопотання посилався на ст.616 КПК України, зауважив, що має намір проходити військову службу в ЗСУ.
Захисник ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, посилаючись на тривалий час перебування під вартою, відсутність нових ризиків для продовження запобіжного заходу, пояснила, що ОСОБА_5 не ухилявся від суду, хоче захищати державу, свідки та потерпілі давно змінили місце проживання через обстріли, що унеможливлює вплив на них.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 червня 2021 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 16 серпня 2021 року.
В подальшому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 неодноразово продовжувався Харківським районним судом Харківської області та Полтавським районним судом Полтавської області, останній раз - на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 07 лютого 2024 року на 60 днів - до 06 квітня 2024 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 06 квітня 2024 року.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу,оцінивши в сукупності тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, його особу, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик можливості переховування від суду продовжує існувати.
Так, у суду відсутні підстави вважати про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, оскільки останній не має постійного місця проживання та місця роботи, а також законного джерела доходів, судом також не встановлено наявності будь-яких інших зв'язків обвинуваченого з державою.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого, у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, за відсутності у останнього міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, є об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тієї обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується в крадіжках, поєднаних з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, на думку суду у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, та який об'єктивно переважає принцип поваги до особистої свободи.
Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявного ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих. При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих та свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на потерпілих, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що останній обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів проти власності, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, законних джерел заробітку не має.
Вказані обставини в сукупності об'єктивно свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Об'єктивність існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_5 та обставин кримінального провадження.
В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, відсутність у них міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки,а також ту обставину, що потерпіла та свідки у кримінальному провадженні не допитані, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність зазначених ризиків у їх сукупності виправдовує тримання обвинуваченого під вартою та свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
За вказаних підстав, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою необхідно продовжити на 60 днів, залишивши без змін раніше визначений розмір застави.
Щодо клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу для проходження військової служби суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147,152156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану і Україні» (зі змінами), затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. до 05 год.30 хв. 23 серпня 2022 року, який неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Враховуючи введення в Україні воєнного стану,обвинувачений має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, а не до суду.
Викладені обставини дають суду підстави для відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, роз'яснивши право останнього на звернення з даним клопотанням до прокурора, який підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжити на шістдесят днів - до 24 травня 2024 року включно.
Раніше визначений розмір застави залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Повний текст ухвали оголошено 28.03.2024.
Суддя ОСОБА_1