справа № 535/680/23
провадження № 2-а/619/1/24
25 березня 2024 року Дергачівський районний суд
Харківської області
у складі: головуючого-судді - Жорняк О.М.
за участю секретаря судового засідання - Молотко А.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дергачі заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гринишина Євгена Васильовича про відвід судді,
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гринишин Євген Васильович звернувся до Дергачівського районного суду з заявою про відвід головуючого по справі ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гринишина Євгена Васильовича до ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання противоправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження судді Жорняк О,М.
В обґрунтування заяви представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гринишин Є.В. посилається на ту обставину,що виконавче провадження було відкрито на підставі оскаржуваної постанови на підставі виконавчого листа №619/1572/21 виданого на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.08.2021 та ухвали від 19.10.2022 у справі №535/1672/21 про виправлення описки,яка була постановлена головуючий по даній справі суддею Жорняк О.М., який на той час був відряджений до Котелевського районного суду Полтавської області.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23.03.2023 вищезазначена ухвала була скасовано.
Дані обставини можуть свідчити про неупередженість на необ'єктивність судді Жорняк О.М.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву,згідно якої заперечувала проти задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гринишина Є.В.
Сторони в судове засідання не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до статті 36 КАС Україн и, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч.1 ст.37 КАС України. суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в
Відповідно до статті 40 КАС України , питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (HauschildtCase, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimatereason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimatereason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
За змістом положень п.п.2.5 Банголорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя відводиться від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вимоги статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі щодо забезпеченості суддею достатніх гарантій для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів учасників процесу стосовно об'єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про відвід судді Жорняк О.М.
Як вбачається з матеріалів справи суддя Жорняу О.М.,як суддя Котелевського районного суду Полтавської області приймав участь у розгляді заяви про виправлення описки в оскаржуємій постанові та постановлював ухвалу, яка постановою Полтавського апеляційного суду від 23.03.2023 була скасована.
Згідно ст. 41 КАС України , у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 31, 36-41 КАС України, суд,-
Заяву представника позивача Потоцького Сергія Олександровича адвоката Гринишина Євгена Вас відвід головуючому по справі № 535/680/23 за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гринишина Євгена Васильовича до ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання противоправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження- судді Жорняк О.М. задовольнити.
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Гринишина Євгена Васильовича до ОСОБА_2 та приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про визнання противоправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження-передати до канцелярії суду для повторного авторозподілу відповідно до вимог ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 28 березня 2024 року.
Суддя О. М. Жорняк