Справа № 199/625/24
(2/199/1210/24)
Іменем України
26.03.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі головуючого судді - Авраменка А.М.,
при секретарі судового засідання - Куземі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24 січня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що сторони з 03 вересня 2008 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач зазначає, що спільне життя у нього з відповідачем не склалося через різні погляди на подружнє життя та обов'язки, шлюбні відносини фактично припинені з 2021 року, спільне господарство не ведеться, а тому позивач вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим, просив шлюб розірвати.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Натомість, до суду надійшла її заява, в якій відповідач просить розглядати справу без її участі, вказує на підтримання позову в повному обсязі.
За таких обставин, керуючись положеннями ст.ст.211, 223, 240, 247 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної цивільної справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи, а також без фіксування засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2008 року між сторонами у справі було укладено шлюб, зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом №808, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Сторони мають спільну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва.
Як встановлено судом в ході розгляду справи у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України, не спростовується матеріалами справи і не заперечувалось сторонами, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем остаточно припинені, спільного господарства сторони не ведуть, не підтримують тісних стосунків, притаманних подружжю та сім'ї. Причиною припинення шлюбних відносин стала взаємна втрата почуттів одне до одного, різні характери та погляди на сімейні стосунки, що негативно впливало на шлюбні відносини і виховання неповнолітньої дитини, зробивши шлюб в кінцевому рахунку неможливим.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України.
Так, відповідно до ст.ст.7, 18 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Способом захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення.
Положеннями ст.3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється і на підставі шлюбу.
Відповідно до ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Нормами ст.ст.24, 56 СК України, ст.51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст.104 СК України підставою для припинення шлюбу є його розірвання.
За змістом ст.ст.105-107, 109, 110 СК України така форма припинення шлюбу як його розірвання у випадку наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей, небажання подружжя за обопільною згодою подати до суду заяви про розірвання шлюбу можлива за позовною заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.
У відповідності до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.ст.114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги ту обставину, що подружжя стосунки не підтримує, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені тривалий час та більше не відновлювались, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач в цьому підтримує позивача, сторони зберігати шлюб не бажають, враховуючи інтереси кожного з подружжя та їх спільної дитини, суд приходить до висновку, що шлюб сторін по даній справі розпався остаточно, відновлений бути не може, а тому підлягає розірванню.
Крім того, приймаючи до уваги, що відповідачем в тексті її заяви про розгляд справи у її відсутність не висловлено намір змінити її теперішнє прізвище на дошлюбне, суд вважає за необхідне у відповідності до ст.113 СК України, ст.ст.10, 294 ЦПК України після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 1211,20 гривень, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.51 конституції України, ст.ст.3, 7, 18, 21, 24, 56, 104-107, 109, 110, 112-115 СК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 142, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 03 вересня 2008 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом №808, - розірвати.
Прізвище ОСОБА_2 після розірвання шлюбу залишити без змін - « ОСОБА_4 ».
У порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко