іменем України
Справа № 126/2708/23
Провадження № 2/126/215/2024
"25" березня 2024 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
представника служби у справах дітей
Бершадської міської ради Лелюк В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 14.03.2009 уклали шлюб, який зареєстрували в Баланівській сільській раді Бершадського району Вінницької області актовий запис № 5. ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася дочка ОСОБА_4 . Подружнє життя позивача та відповідачки не склалося, в 2017 році вони припинили подружні відносини та спільне проживання, а рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.08.2020 шлюб між ними було розірвано. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 26.08.2020 вирішено стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття. З часу припинення спільного проживання відповідачка ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні дитини не приймає, життям дитини не цікавиться, не спілкується з дитиною, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 .
Представник служби у справах дітей Бершадської міської ради, ОСОБА_5 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та вказала про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідачка ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, життям дитини не цікавиться та жодних контактів з дитиною не підтримує. ОСОБА_4 при спілкуванні повідомила, що матір востаннє бачила коли навчалася в першому класі, зараз навчається в дев'ятому. Батько забезпечує її всім необхідним, добре до неї ставиться і їй подобається жити з батьком.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, усі зібрані по справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
З 2017 року позивач та відповідачка припинили фактичні шлюбні відносини, а рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 17.08.2020 шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 26.08.2020 вирішено стягувати з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.05.2020 і до досягнення дитиною повноліття.
Судом встановлено, що з часу припинення проживання однією сім'єю, відповідачка з дочкою не спілкується та не цікавиться її життям. Відповідачка, як мати неповнолітньої дитини, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки не відвідує її за місцем постійного проживання, не цікавиться станом здоров'я, не надає будь-якої матеріальної допомоги, не сплачує аліменти, не приймає участі в придбанні необхідного для неї одягу, взагалі не спілкується і не цікавиться дочкою, її життям та розвитком.
Відповідно до характеристики Баланівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів на ОСОБА_3 дівчинка виховується у неповній сім'ї, проживає з батьком, який бере активну участь у навчанні та вихованні дочки. Дитина завжди має охайних вигляд, забезпечена шкільним приладдям, вдома має свою кімнату та окреме робоче місце. Батько систематично відвідує батьківські збори. Мати не відвідує навчальний заклад та не комунікує з вчителями.
Згідно висновку органу опіки та піклування Бершадської міської ради, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Висновок обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не належно виконує батьківські обов'язки. Вона з дочкою не спілкується, життєві потреби дитини не забезпечує, участі у її вихованні та утриманні не приймає. Дитина проживає з батьком, забезпечена усім необхідним для виховання та розвитку. Уся турбота щодо виховання та утримання дитини покладена на батька ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_4 , матір востаннє вона бачила коли навчалася в першому класі, зараз навчається в дев'ятому. Батько забезпечує її всім необхідним, добре до неї ставиться і їй подобається жити з батьком.
Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов'язків відповідачкою відносно їх неповнолітньої дочки.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
За змістом роз'яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов'язками та винну поведінку відповідачки по відношенню до неповнолітньої дочки, яка проявляється в небажанні відповідачки виконувати свій батьківський обов'язок щодо утримання та виховання дитини, про що свідчить відсутність інтересу до життя дочки, її здоров'я та розвитку, не забезпечення будь-якими продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, тощо.
У діях відповідачки проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до дочки, не приймається будь-яких дій щодо спілкування з дитиною.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дочки, а лише вважає за доцільне, роз'яснити останній положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків та її небажання виховувати дочку, її свідому винну поведінку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, законними, а тому відповідачку належить позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Бершадської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В. І. Губко