125/1047/23
1-кп/125/74/2023
Іменем України
20.03.2024 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про призначення експертизи у суді у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної, трасологічної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до висновку експерта № 84, 85 від 22.05.2023 судовим експертом під час дослідження одягу ОСОБА_9 виявлено пошкодження куртки у вигляді розриву на лівій полі, що утворився внаслідок перерозтягання матеріалу і могло утворитися в умовах дорожньо-транспортної пригоди. На іншому одязі, який був наданий експерту для дослідження, характерних ушкоджень не було виявлено. Під час дослідження обставин і механізму ДТП, електротехнічного, технічного стану ТЗ (висновок експерта № СЕ-19/102-23/7397-ІТ від 01.05.2023) експертом не було встановлено (виявлено) характерних ушкоджень автомобіля марки «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , які могли би утворитися від зіткнення з потерпілим під час дорожньо-транспортної події. Під час проведення досудового розслідування слідчим відділу СУ у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_10 27.04.2023 був проведений огляд автомобіля марки «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , виявлено ряд пошкоджень вказаного ТЗ, а саме: розтріскування правої лівої (так вказано у клопотанні) фари у лівій частині, ліве бокове дзеркало заднього виду зірване з місця свого штатного кріплення та має ушкодження. Бампер у лівій нижній частині має пошкодження у вигляді відсутності його нижньої частини і заглушка з лівої частини переднього бампера зірвана зі свого місця кріплення та відсутня, пошкоджене лобове скло у нижній лівій частині. Однак слідчий з метою відмежування тих ушкоджень, що утворилися унаслідок експлуатації автомобіля, та тих, що утворилися унаслідок ДТП, не призначив відповідної судової експертизи. У клопотанні захисник вказує, що з показів обвинуваченого встановлено, що деякі з вище перерахованих ушкоджень були отримані автомобілем унаслідок експлуатації, зокрема ушкодження лівої фари та бампера у нижній лівій частині. Відповідно до показів свідка ОСОБА_11 , безпосередній момент ДТП він не бачив. Відповідно до показів свідка ОСОБА_12 , які вона надала під час слідчого експерименту від 27.04.2023, зіткнення автомобіля «VOLVO V50» та потерпілого відбулося з правої сторони потерпілого. Під час допиту у суді цей же свідок зазначила, що не бачила момент зіткнення та не може вказати, яким чином контактував автомобіль та потерпілий на момент зіткнення. У судовому засіданні експерт ОСОБА_13 серед іншого зазначив, що сприймав покази, надані свідком ОСОБА_12 під час слідчого експерименту щодо контактування автомобіля «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , та потерпілого, як контактування правого боку потерпілого та лівого боку автомобіля. Відповідно до вище зазначених показів свідків та документів, твердження обвинувачення (сформульоване в обвинувальному акті) про те, що « ОСОБА_3 , керуючи технічно-справним автомобілем «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись у межах с. Міжлісся Жмеринського району Вінницької області автодорогою сполученням с. Бар-с. Маньківці у напрямку с. Маньківці неподалік вул. Новоселів під час виконання маневру обгону попутного автомобіля у момент об'єктивної появи у полі його зору пішохода - неповнолітнього ОСОБА_9 , який йшов по лівому краю проїзної частини у попутному з ним напрямку, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на даного пішохода», у частині того, що на момент зіткнення автомобіля та потерпілого, останній рухався у попутному напрямку, тобто знаходився правим боком до лівої сторони автомобіля «VOLVO V50», - на думку захисту є таким, що не підтверджується висновками експертиз та знаходиться у протиріччі з фактичними обставинами справи. Відповідно до зазначених вище експертних висновків, на одязі потерпілого та на його тілі наявні ушкодження виключно зліва (у тому числі ті тілесні ушкодження, що знаходяться у причинному зв'язку із смертю). Захисник вважає, що твердження обвинувачення про те, що на момент ДТП потерпілий знаходився до автомобіля спиною правим боком не підтверджується жодним чином і є припущенням, яке не підтверджується висновками експертиз, які були досліджені судом. На вирішення експертизи захисник просить експерту поставити такі питання: Яким було взаємне розташування автомобіля «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , та пішохода ОСОБА_9 під час наїзду на останнього?; Який механізм контактування пішохода ОСОБА_9 та транспортного засобу, автомобіля «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 ?; Чи є технічно обґрунтованим твердження обвинувачення, про те, що на момент наїзду на ОСОБА_9 , він рухався у попутному напрямку з автомобілем «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 ?; На якому місці дороги стався наїзд на пішохода?; Чи є в автомобілі «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 ушкодження зовнішніх елементів, та які з них могли утворитись унаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_9 .?; Чи є технічно обґрунтованими покази свідка ОСОБА_12 , про те, що на момент наїзду на ОСОБА_9 , він рухався у попутному напрямку з автомобілем «VOLVO V50», д.н.з. НОМЕР_1 , тобто автомобіль зачепив правий бік потерпілого?
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, що викладені у клопотанні. Додатково зазначив, що вони не оспорюють і не заперечують вину обвинуваченого, однак вважають необхідним з'ясувати виявлені суперечності.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної, трасологічної експертизи. Вказав, що у формулюванні обвинувачення вказані усі обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, що, на думку прокурора, повністю підтверджуються зібраними та поданими суду доказами. Відтак, навіть, якщо буде можливим провести експертизу, про яку просить сторона захисту, то це ніяким чином не вплине на обсяг обвинувачення та наявні докази. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
У судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_8 заперечував проти клопотання про призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної, трасологічної експертизи.
У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 при вирішенні клопотання поклалися на думку суду.
Розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , вислухавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши матеріали провадження, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, є:
- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина друга статті 91 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експертам або експерту.
Згідно з частиною першою статті 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (частина друга статті 242 КПК України).
Згідно з положеннями статті 244 КПК України, сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Ні у клопотанні, ні під час судового засідання стороною захисту не наведено обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та щодо яких відсутні докази; не наведено обставин, які заперечує захист, підтвердженням яких може бути висновок експертизи, яку просить призначити сторона захисту.
Сторона захисту у клопотанні просить на вирішення експертів поставити питання про взаємне розташування автомобіля та пішохода під час наїзду, щодо механізму контактування пішохода та транспортного засобу, чи є технічно обґрунтованим твердження про те, що на момент наїзду на пішохода він рухався у попутному напрямку з автомобілем.
Однак у матеріалах кримінального провадження наявний висновок судово-медичної експертизи трупа № 24, на вирішення якої, серед інших були поставлені і питання, про які просить сторона захисту: «7. В якому положенні знаходився потерпілий відносно транспортного засобу в момент наїзду на нього та якою частиною тіла він первинно контактував з ним? 8. Чи перебував у русі потерпілий у момент наїзду транспортним засобом». Щодо вказаних питань експерт зазначив, що під час експертизи трупа не виявлено судово-медичних даних, за якими можливо було б визначити, в якому положенні знаходився потерпілий відносно транспортного засобу в момент наїзду на нього та якою частиною тіла він первинно контактував з ним; чи перебував у русі потерпілий у момент наїзду транспортним засобом.
Прокурором також подано висновок експерта № 84, 85 судово-медичної експертизи одягу та взуття потерпілого, на вирішення якої, серед інших, були поставлені питання: «2. З урахуванням пошкоджень на одязі та взутті потерпілого, в якому положенні перебував останній на момент первинного контакту з транспортним засобом та якою частиною тіла він первинно контактував з ним? 3. З урахуванням пошкоджень на одязі та взутті потерпілого, чи перебував останній в русі на момент контакту з транспортним засобом?». Щодо вказаних питань експерт дійшов висновку, що висловитися про положення потерпілого і чи перебував він у русі на момент первинного контакту з транспортним засобом за наявними даними не є можливим.
Щодо інших питань, які вказані у клопотанні, щодо яких сторона захисту вважає за необхідне залучити експертів, то стороною захисту не доведено, що ці питання мають істотне значення для кримінального провадження.
Отже стороною обвинувачення для вирішення питань, що мають важливе значення для кримінального провадження, були залучені експерти, які надали свої висновки.
Висновки експертів разом з іншими доказами на виконання положень статті 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінить кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення комплексної судово-медичної, транспортно-трасологічної, трасологічної експертизи, тому у клопотанні сторони захисту слід відмовити.
Керуючись ст. 242, 332, 370, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 про призначення експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даному кримінальному провадженні.
Повний текст ухвали оголошено о 08:00 25.03.2024.
Суддя