28 березня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою адвоката Іліє П.М. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19.02.2024 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, - В С Т А Н О В И В :
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 16.12.2023 року о 22.30 год. в с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області керував транспортним засобом «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
На вказану постанову суду адвокат Іліє П.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вказував, що судом першої інстанції не було взято до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що 16.12.2023 р. він не керував транспортним засобом, а керував ОСОБА_2 , якого він з товаришем чекали в припаркованому автомобілі, а також чекали на приїзд поліції на місце ДТП.
Автомобіль, в якому перебував ОСОБА_1 не знаходився в стані руху, а ЄУНСС 715/3910/23 НП 33/822/223/24 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_3
був припаркований, тобто не був зупинений працівниками поліції. Перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від ввімкненого двигуна.
Посилався на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 порушив ПДР, що було б підставою для зупинки транспортного засобу. Крім того, відеозапис, є не безперервним, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом. Також відсутній за наслідками проведеного огляду поліцейськими акт огляду, який був підписаний ОСОБА_1 та свідками, а тому впевнений, що не має підстав вважати, що ОСОБА_1 був згідний з результатом огляду.
Апелянт вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги Інструкції №1452/735, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог законодавства, а тому не може бути покладеним в основу доведеності вини особи. Інших доказів, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.
Звертає увагу, що працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки останній не керував автомобілем, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що на думку апелянта, є підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі.
Заслухавши адвоката Іліє П.М., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався наведених вимог діючого законодавства та дійшов правильних висновків.
З рапорту ст. інспектора ВП №4 Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області Гроссу В.В. вбачається, що на лінію 102 надійшло повідомлення про скоєне ДТП з потерпілим, а саме: водій т/з Рено Кенго, білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на чоловіка. Зі слів заявника водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння і т/з поїхав в сторону вул. Зелена с. Чагор.
Виїздом на місце події було встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 (а.с.2).
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що 16.12.2023 року біля 21.00 год., він йшов до магазину по вул. Зелена в с. Чагор, коли на великій швидкості заїхав у поворот автомобіль. Він встиг зреагувати та відхилитись, але автомобіль зачепив його дзеркалом та поїхав далі. Від проходження СМЕ відмовився (а.с.5).
Відповідно до змісту п. 8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Оскільки ОСОБА_1 був причетний до дорожньо-транспортної пригоди за участю його автомобіля, працівники поліції правомірно запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №311291 від 16.12.2023 року (а.с.1); рапортом про реєстрацію ЄО за № 4932 від 16.12.2023 р. по факту вчинення ДТП (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, згідно якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів (а.с.3); направленням в ЧОНД (а.с.4), відеозаписами що містяться в матеріалах справи.
Протокол складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом, в межах повноважень, наданих особі, яка його оформила, в ньому чітко викладено суть правопорушення, а тому він є належним і допустимим доказом у справі.
З відеозаписів, що містяться в матеріалах справи та були досліджені судом апеляційної інстанції, вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений при в'їзді в м. Чернівці. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 не заперечував щодо керування транспортним засобом, пред'явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з матеріалами справи, ДТП за участю транспортного засобу Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_1 відбулося по вул. Зелена в с. Чагор, однак вказаний автомобіль був зупинений при в'їзді в м. Чернівці, тобто за межами с. Чагор, що також підтверджує факт керування автомобілем саме ОСОБА_1 .
А тому доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а знаходився в ньому та очікував приїзду поліцейських, є надуманими і оцінюються судом, як спосіб уникнути покарання за вчинене правопорушення.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення проведення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки працівником поліції огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду, тобто поліцейським були встановлені тільки ознаки алкогольного сп'яніння, що дали право поліцейському запропонувати останньому пройти огляд на сан алкогольного сп'яніння.
Щодо відеозапису, то вони є інформативними, на них відображені транспортний засіб, який був зупинений, водій, особу якого було встановлено за наданими ним документами, а також відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суд дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Порушень вимог закону, які б свідчили про незаконність прийнятого рішення та ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається.
Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги адвоката Іліє П.М. відмовити, а постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 лютого 2024 року у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя