26 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/19262/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі № 160/19262/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 160/19262/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
26.01.2024 апеляційним судом отримано сформовану через підсистему «Електронний суд» 25.01.2024 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі № 160/19262/22.
Ухвалою суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності.
18.03.2024 апеляційним судом отримано сформовану через підсистему «Електронний суд» заяву Державної податкової служби України про усунення недоліків, у якій апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити такий строк, враховуючи подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали суду першої інстанції, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, сплату судового збору, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, запровадження воєнного стану на території України внаслідок військової агресії, а також враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 26.12.2023, документ доставлено до електронного кабінету скаржника 27.12.2023 о 00:01, що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою, тоді як апеляційна скарга подана до суду 25.01.2024, тобто поза межами п'ятнадцятиденного строку, встановленого статтею 295 КАС України.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що в апеляційній скарзі відповідач не зазначає дату отримання ним оскаржуваної ухвали, доказів на підтвердження таких обставин не надає та відповідного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суду не заявляє.
У наданому на виконання ухвали суду клопотанні апелянтом не зазначено будь-яких поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений та наразі триває.
Апеляційний суд звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.
На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі, ніяких обмежень щодо пересування у місті Дніпрі не запроваджено.
Окрім того, Державна податкова служба України у період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняла.
Натомість, жодних документів, які свідчили б про неможливість подання апеляційної скарги у встановлений строк скаржником надано не було.
Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п'ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі скаржник належним чином не обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі № 160/19262/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі № 160/19262/22 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі № 160/19262/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГСЕРВІС ПЛЮС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов