26 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/23162/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-дповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 160/23162/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №160/23162/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
07.02.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована в системі «Електронний суд» апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на зазначене рішення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
01.03.2024 до суду надійшло сформоване 29.02.2024 в системі «Електронний суд» клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вимог ухвали від 20.02.2024 про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1288,32 грн платіжною інструкцією від 28.02.2023 № 859.
Також, 01.03.2024 до суду надійшло сформоване 29.02.2024 в системі «Електронний суд» клопотання ОСОБА_1 щодо повторного визначення для відповідача розміру судового збору, в обгрунтування якого заявник зазначає, що при поданні позовної заяви ним заявлені чотири вимоги немайнового характеру та відповідно сплачений судовий збір як за чотири такі вимоги, що підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання належних доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
15.03.2024 скаржником подано до апеляційного суду клопотання про зменшення ставки судового збору за апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №160/23162/23 з 2494,40 грн на 2833,95 грн та надання додаткового часу на усунення недоліків апеляційної скарги.
18.03.2024 судом отримано заперечення ОСОБА_1 на зазначене клопотання.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
В обгрунтування зменшення ставки судового збору апелянт зазначає про сплату позивачем судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 3435,22 грн, у зв'язку із чим сума судового збору повинна становити 4122,26 грн та з урахуванням сплаченої суми 1288,32 грн, повинна становити 2833,95 грн.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно абзацу третього частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону № 3674-VI).
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становив 2684 грн, та відповідно дорівнює 1073,60 грн (2684 грн х 0,4).
За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви складає 4294,40 грн (1073,60 грн х 4).
Адміністративний позов позивачем поданий до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд», тобто в електронній формі, у зв'язку із чим, застосувавши визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» понижуючий коефіцієнт, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3435,52 грн (4294,40 грн х 0,8).
Суд звертає увагу, що ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною та не залежить від розміру сплаченого судового збору при поданні позовної заяви, оскільки позивач може сплатити судовий збір з понижуючим коефіцієнтом, може бути звільнений повністю або частково від сплати судового збору.
Відтак, судовий збір за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду у цій справі становить 6441,60 грн (4294,40 грн х 150%), та з урахуванням подання апеляційної скарги в електронній формі та понижуючого коефіцієнту дорівнює 5153,28 грн (6441,60 грн х 0,8).
Оскільки апелянтом сплачено судовий збір у цій справі платіжною інструкцією від 28.02.2024 №859 на суму судового збору у розмірі 1288,32 грн, тобто у недостатньому розмірі, суд ухвалою від 05.03.2024 апеляційну скаргу залишив без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у повному розмірі.
З урахуванням викладеного, заявлене апелянтом зменшення ставки судового збору є необгрунтованими та не відповідає матеріалам справи.
У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який, враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується - 09.01.2024, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
Зважаючи на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення - 09.01.2024, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов'язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов'язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Таким чином, на теперішній час недоліки апеляційної скарги не усунуто, вимоги ухвали суду від 05.03.2024 у визначений спосіб та строк не виконано.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що скаржником у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунуто, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зменшення ставки судового збору та надання додаткового часу для сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 160/23162/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов