Справа №366/3410/23 Головуючий у І інстанції Корчков А.А.
Провадження № 33/824/1797/2024 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
21 березня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Іванківського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Звільнено від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 01.11.2023 о 16:11 на 102- км а/д Київ-Овруч, керував автомобілем Chrysler днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, освідування проводилось за допомогою приладу Alcotest 6810 ARAM-3591, проба позитивна 2,58 ‰, освідування фіксувалося на службову бодікамеру, чим порушив п.2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що суддя не врахував ряду наявних процесуальних порушень, які відбулись під час події, а саме безпідставність зупинки автомобіля ОСОБА_1 , оскільки інспектор Ткаченко В.В. знав ОСОБА_1 та його родину і відповідно був обізнаний про причини відсутності в автомобілі заднього вітрового скла (під час окупації в 2022 році автомобіль був пошкоджений в результаті обстрілів).
Також посилається на невідповідність часу події, зазначеного у постанові, із часом, зазначеним на відеозапису з бодікамери поліцейського та порушення обов'язку працівників поліції перевіряти дату і час під час ввімкнення приладу.
Вказує, що протокол не містить зазначення ознак алкогольного сп'яніння, Акт огляду на стан сп'яніння працівниками поліції також не складався та до матеріалів справи не долучався. Матеріали справи також не містять відомостей про відсторонення від керування транспортним засобом та відсутні докази вилучення автомобіля у ОСОБА_1 .
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, у тому числі і відеозапис події, та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, суддя обґрунтував доказами, які містяться у поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннях особи, що склала протокол про адміністративне правопорушення, протоколі про адміністративне правопорушення, підписаним водієм без зауважень, чеку-роздруківці з спеціального технічного засобу із зазначеним показником алкоголю у організмі водія, що становив 2,58 ‰, відеозапису події з бодікамери поліцейського.
Доказам по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зафіксовані у відеозапису обставини, які свідчать про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, визнання ним факту перебування у стані алкогольного сп'яніння, проведення поліцейським за згодою останнього огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, результати огляду, які підтверджені відповідним чеком-роздруківкою, у апеляційній скарзі не оспорюються.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення провадився за участю сторін провадження, суддя при ухваленні судового рішення надав відповіді на доводи сторони захисту, зокрема і зазначеним у апеляційній скарзі.
Зокрема, суддя дійшов вірного обґрунтованого висновку про те, що виявлення відсутність заднього скла на автомобілі ОСОБА_1 під час його руху була достатньою підставою для зупинки транспортного засобу, а різниця у часі вчинення події, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, та у відеозапису події не є такою обставиною, що могла б ставити під сумнів доведеність факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про необхідність зазначення у складеному протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп'яніння, що не було вчинено поліцейським, є такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.256 КПК України, яка не вимагає при викладенні суті правопорушення вказувати дані, які не охоплюються складом такого адміністративного правопорушення як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відсутність у матеріалах справи письмових доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та вилучення транспортного засобу не спростовують показань ОСОБА_1 та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 був доставлений до місця проживання працівниками поліції, а транспортний засіб був поміщений на штрафмайданчик.
Відсутність у матеріалах справи акту огляду на стан алкогольного сп'яніння не ставить під сумнів правильність висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9-а ПДР і допустимість інших доказів, якими стверджується винуватість особи у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги про необхідність скасування постанови судді і закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, є безпідставними.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставою для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Іванківського районного суду Київської області від 14 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль