26 березня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8057/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,
за участю секретаря Марченка М. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Макарівського районного суду Київської області про призначення експертизи
від 22 січня 2024 року
в складі судді Білоцької Л. В.
у цивільній справі №370/2796/23 Макарівського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 ,
третя особа - Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ),
про визнання батьківства
Ухвалою Макарівського міського суду Київської області від 22 січня 2023 року задоволено клопотання позивача та призначено у справі судово-генетичну експертизу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Як на підставу скасування ухвали ОСОБА_1 посилався на те, що суд першої інстанції вирішив клопотання про призначення експертизи за його відсутності, чим фактично не враховано його думку щодо питання призначення експертизи у справі.
Вказував, що суд постановив ухвалу без його участі, чим порушив основоположні принципи, а саме відкритості, гласності та змагальності судового процесу.
За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 22.01.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в ній.
Позивачка, належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася.
Третя особа - Макарівський ВДРАЦС у Бучанському районі Київської області ЦМУЮ (м. Київ), належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача та третьої особи, які не з'явилися в судове засідання, і не направили своїх представників.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 , перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для повного встановлення обставин справи та вирішення спору необхідні спеціальні знання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним з наступних підстав.
Як закріплено у ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя.
Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень,яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).
Зокрема, в ч. 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.
Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з'ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у справі є визнання батьківства.
Так, звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 просила визнати ОСОБА_1 батьком двох дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та внести знести зміни до актових записів №15 та №27 та зазначити батьком ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилалася на те, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак на момент народження дітей вона не перебувала у шлюбі із ОСОБА_1 , а тому відомості про батька записані зі слів матері. Оскільки ОСОБА_1 заперечує своє батьківство і не визнає його, вона змушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Таким чином, беручи до уваги обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, доведенню підлягає чи є ОСОБА_1 біологічним батьком двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної ухвали судом призначено у справі судово-генетичну експертизу, на вирішення якої експертам поставлено наступні питання:
1. Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якого є ОСОБА_2 ?
2. Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якого є ОСОБА_2 ?
3. Якщо так, то чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі проведеної судово-генетичної експертизи?
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доцільність призначення у справі судово-генетичної експертизи, оскільки для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції вирішив клопотання про призначення експертизи за відсутності ОСОБА_1 , чим не врахував його думку щодо призначення експертизи, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки за приписами ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. А за приписами ч. 3 ст. 103 ЦПК України, суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
При цьому, апеляційна скарга не містить доводів щодо питань, які не враховано судом першої інстанції, які підлягали з'ясуванню експертом, чи вибору експертної установи на думку відповідача - скаржника.
Отже, доводи апеляційної скарги про порушення судом положень ст. 103 ЦПК України не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом статті 197 ЦПК України, з огляду на таке.
В частині другій статті 197 ЦПК України визначено питання, які має вирішити суд у підготовчому судовому засіданні, серед яких вирішення заяв та клопотань учасників справи, а також вирішення питань про призначення експертизи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче судове засідання у випадку, коли питання, визначені ч. 2 ст. 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За приписами ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2024 судом першої інстанції вирішено питання про призначення у справі судово-генетичної експертизи та зупинення провадження у справі.
В матеріалах справи відсутня ухвала про закінчення підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Сукупний аналіз наведеного вказує на те, що не вирішення судом першої інстанції всіх питань, які визначені ч. 2 ст. 197 ЦПК України, до постановлення оскаржуваної ухвали про призначення експертизи, не свідчить про порушення судом норм процесуального права та передчасність такої ухвали, як помилково вважає скаржник, оскільки підготовче провадження у справі не закінчено.
Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи не приймаються до уваги судової колегій, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про призначене підготовче судове засідання на 22.01.2024 о 10 год 00 хв. (а.с. 36).
22.01.2024 представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 сформовано клопотання у системі «електронний суд» про відкладення судового 22.01.2024 о 10 год 00 хв., у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі у Малиновському районному суді м. Одеси. Разом з тим, до клопотання, сформованого у системі «Електронний суд» долучено клопотання, копія ордеру та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 . Доказів на підтвердження поважної причини неявки в судове засідання до клопотання долучено не було.
Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження обставин, на які посилалася представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4., як на підставу відкладення підготовчого судового засідання, судом вірно відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
Посилання в апеляційній скарзі, що суд допустив порушення основоположних принципів цивільного судочинства, а саме: відкритості, гласності та змагальності є безпідставними з огляду на те, що принцип відкритості забезпечено судом шляхом постановлення ухвали у відкритому підготовчому судовому засіданні, а принцип гласності забезпечено шляхом оприлюднення оскаржуваної ухвали у Єдиному держаному реєстрі судових рішень. Щодо принципу змагальності слід зазначити, що призначення експертизи не порушує такого принципу, оскільки змагальність покладається на сторони судового процесу і проявляється у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, на підставі своїх вимог або заперечень.
Подана разом з апеляційною скаргою заява про відвід судді Білоцькій Л. В. не може слугувати підставою для скасування ухвали суду про призначення судово-генетичної експертизи, оскільки вона подана 06.02.2024 в той час як ухвалу у справі постановлено 22.01.2024, тобто відвід судді місцевого суду подано разом з апеляційною скаргою після постановлення оскаржуваної ухвали, якою призначено судово-генетичну експертизу та зупинено провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 22 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 березня 2024 року.
Головуючий О. Ф. Мазурик
Судді О. В. Желепа
О. В. Немировська