1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 березня 2024 року, апеляційну скаргу із змінами та доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11 квітня 2024 року, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із змінами та доповненнями, в яких просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 .
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та неповнотою судового розгляду.
На думку апелянта, затримання ОСОБА_6 є незаконним, зокрема підозрювана фактично затримана 12 лютого 2024 року о 19 год. 40 хв., однак протокол складено в період часу з 23 год. 22 хв. до 23 год. 33 хв. Також, зміст рапорту заступника начальника СП ВП № 1 Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 12.02.2024 вказує на те, що підозрювану виявлено о 16 год. 40 хв.
Крім того, працівники Оболонського УП ГУ НП у м. Києві в зимову пору року незаконно тримали ОСОБА_6 на вулиці в період часу, приблизно з 17 год. 00 хв. до 23 год. 22 хв., після чого проведено особистий обшук.
Також зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведені, зокрема всі докази у справі зібрано, які перебувають під контролем органу досудового розслідування, отже доступ до них у ОСОБА_6 обмежено.
Звертає увагу на те, що у ОСОБА_6 не має підстав впливати на свідків, оскільки вони надали показання про застосування насильства до підозрюваної з боку потерпілого ОСОБА_10 .
Окрім того, ОСОБА_6 має постійне місце проживання за місцем реєстрації, раніше не судима, позитивно характеризується, має вищу освіту.
На переконання сторони захисту, до ОСОБА_6 можливо застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що у повній мірі виключить існування ризиків та забезпечить належну процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 лютого 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024100050000390, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
12 лютого 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
13 лютого 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
14 лютого 2024 року старший слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком н а60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року клопотання задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 , з інкримінованим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 , є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інший злочин; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Між тим, на думку слідчого судді, відсутній ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки органом досудового розслідування не наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Ризик щодо перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії не наведені в судому засіданні для їх оцінки. З такими висновками погоджується колегія суддів.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Разом з цим, слідчий суддя ураховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України вважав за необхідне при постановленні ухвали про застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 не визначати розмір застави. З чим погоджується колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки як встановлено слідчим суддею з чим погоджується і колегія суддів, ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інший злочин; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги, що протокол затримання підозрюваної складено з порушенням вимог КПК України є необґрунтованими, оскільки колегією суддів під час його дослідження не встановлено порушень вимог КПК України.
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання за місцем реєстрації, раніше не судима, позитивно характеризується, має вищу освіту, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Всі інші обставини, в тому числі доведеність винуватості підозрюваної, згідно вимог КПК України, підлягають встановленню під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу із змінами та доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 756/2000/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадженя № 11сс/824/2353/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України