Справа № 2-315/11
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1001/2024
Головуючий у суді першої інстанції: Соколов О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
19 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Крижанівської Г.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Шпирук Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Шипова Кирила Юрійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року, постановлену у складі судді Соколова О.М., за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони (стягувача) та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа на примусове виконання у справі № 2-315/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2022 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) та просило здійснити заміну стягувача у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року у справі № 2-315/11, відповідно до якого солідарно стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381981000 від 18 серпня 2008 року з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 25 607,97 доларів США, що станом на 25 липня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ становило 204 123,68 грн., відшкодування витрат по сплаті судового збору по 850,00 грн. з кожного, відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного, та замінити ПАТ «УкрСибанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
09 серпня 2023 року ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» подало до суду заяву про доповнення заявлених вимог, відповідно до якої заявник просив розглянути питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа на примусове виконання разом із питанням про заміну сторони (стягувача) у справі № 2-315/11.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року заяву ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони (стягувача) та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено частково.
Замінено сторону (стягувача) у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року у справі позовом ПАТ «УкрСиббанк»» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ПАТ «УкрСибанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку».
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, адвокат Шипов К.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, про відмову в задоволенні вимог заяви в повному обсязі. Зазначає, що заява про заміну стягувача від імені ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» подана із порушенням вимог ст. 131? Конституції України, ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 60 ЦПК України щодо представництва юридичної особи та без надання відомостей за п. 10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», що повинно було мати наслідком повернення заяви на стадії її надходження до суду в порядку ст.ст. 180, 185 ЦПК України або залишення її без розгляду на стадії судового розгляду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Також, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 8 ст. 268 ЦПК України, оскільки фактично вніс у рішення зміни, які не пов'язані з виправленням описки. Суд не дослідив наявність у ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» права на примусове стягнення коштів з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року, як в контексті переходу права вимоги за кредитним договором, так і в контексті існування самого права на примусове виконання вказаного рішення суду. ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» не надало суду належних та допустимих доказів набуття ним номінального права вимоги. Звертає увагу на те, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року, мало бути пред'явлене до виконання до 19 вересня 2013 року. Проте вказане рішення не було пред'явлено до примусового виконання, а відтак, починаючи з 19 вересня 2013 року перестала існувати можливість примусового стягнення заборгованості. Таким чином, серед прав, які могли бути передані ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» не було права примусового стягнення за договором кредиту, договором застави та договором поруки, та не було права на примусове пред'явлення до виконання вищевказаного рішення суду.
Адвокат Рябко С.О., який діє в інтересах ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів представника ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні адвокат Рябко С.О., який діє в інтересах ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку», проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Адвокат Шипов К.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на електронну адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із наданням ним правової допомоги ОСОБА_3 при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу останньому в Шевченківському районному суді м. Києва. Разом з тим, адвокатом Шиповим К.Ю. не було надано доказів того, що саме станом на момент розгляду даної справи він був позбавлений можливості з'явитися в судове засідання в зв'язку із розглядом вищевказаного клопотання. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто з'явитися в судове засідання.
Враховуючи викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явилися в судове засідання.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року у справі № 2-315/11 солідарно стягнуто заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381981000 від 18 серпня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 25 607,97 доларів США, що станом на 25 липня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ становило - 204 123,68 грн., відшкодування витрат по сплаті судового збору по 850,00 грн. з кожного, відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 грн. з кожного на користь ПАТ «УкрСибанк».
08 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення ПАТ «УкрСиббанк» на користь ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11381981000 від 18 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2
11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-26-000011-b від 17 квітня 2019 року, був укладений договір №1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11 травня 2019 року відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381981000 від 18 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» в частині вимог заявника про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Разом з тим,суд дійшов висновку пронаявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що у даній справі відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з боржником, а отже - новим стягувачем. Позбавлення кредитора прав на стягнення заборгованості за кредитом суперечить чинному законодавству, не відповідає покладеному на боржника обов'язку щодо належного виконання рішення суду, створює боржнику умови для невиконання рішення суду та ухилення від виконання своїх зобов'язань.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-03-26-000011-b від 17 квітня 2019 року, був укладений договір №1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким 11 травня 2019 року відбулася заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381981000 від 18 серпня 2008 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .
Відомостей про визнання вказаного договору недійсним суду не надано.
Таким чином, встановлено, що ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло права кредитора до ОСОБА_2 на законних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.
Звертаючись до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» не надало належних та допустимих доказів наявності підстав для поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку із чим, судом першої інстанції було відмовлено в поновленні таких строків
Відтак, за відсутності переконливих аргументів щодо наявності підстав для відновлення виконавчого провадження, та як наслідок відмови в задоволенні вимог заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, у суду першої інстанції були відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання сторонами не оскаржена, а тому, колегія суддів не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга адвоката Шипова К.Ю., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року в частині заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року з ПАТ «УкрСибанк» на його правонаступника - ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні цих вимог заяви.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Шипова Кирила Юрійовича, подана в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року в частині заміни сторони (стягувача) у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року з Публічного акціонерного товариства «УкрСибанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про заміну сторони (стягувача) у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2011 року.
В іншій частині ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 26 березня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді