1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 березня 2024 року, апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України,
за участі: захисника підозрюваного в режимі відеоконференцзв'язку прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах, Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15 березня 2024 року включно в межах строку досудового розслідування, одночасно визначено заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680,00 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та невмотивованою, через грубі порушення прав та законних інтересів ОСОБА_11 , та яка суперечить положенням чинного законодавства України тапрактиці ЄСПЛ.
На думку захисника, підозра необґрунтована, оскільки стороною обвинувачення в основу підозри покладено виключно два протоколи обшуку, які проведено 16 січня 2024 року за місцем проживання підозрюваного та у транспортному засобі дружини ОСОБА_11 .
Звертає увагу на витяг з ЄРДР, відповідно до якого, досудове розслідування здійснюється з 15 січня 2023 року за фактом вчинення 37 епізодів, більшість з яких вчинено на території м. Черкаси та Черкаської області. Досудове розслідування у вказаному провадженні до 15 січня 2024 року здійснювалося СУ Черкаської області та було об'єднано за один день до проведення обшуку підозрюваного та його затримання з іншим кримінальним провадженням розслідування, у якому здійснювалося ГСУ НП України
Крім того, протокол затримання складено із порушеннями вимог КПК України, зокрема ОСОБА_11 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто фактично особу затримали безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Однак, повідомлення про підозру вручено ОСОБА_11 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Звертає увагу на протоколи обшуку, які складено за результатом проведення процесуальної дії в межах кримінального провадження № 12023000000001773 від 20.09.2023, яке станом на 16 січня 2024 року не існувало, а відтак складений протокол та усі подальші дії відносно підозрюваного є недопустимими.
Також зазначає про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не підтверджені матеріалами кримінального провадження.
Звертає увагу на характеризуючі дані про особу підозрюваного, який має сталі соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні неповнолітні син, донька та мати похилого віку.
На думку апелянта, клопотання розглянуто із порушенням правил територіальної підсудності, оскільки орган досудового розслідування розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Печерського районну у місті Києві.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу, та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив щодо апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15 січня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12023250000000018, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
16 січня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
17 січня 2024 року старший слідчий в особливо важливих справах, Головного слідчого управління НП України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотаннямпро застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15 березня 2024 року включно в межах строку досудового розслідування, одночасно визначено заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 680,00 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність постійного місця роботи або навчання, її репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість злочину, особу підозрюваного, та наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, слідчим суддею обґрунтовано враховано, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість вчинення ним іншого кримінального правопорушення, що може бути перешкодою встановленню істини у справі, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Окрім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також, слідчий суддя при визначенні розміру застави врахував обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, та обґрунтовано визначив підозрюваному заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання ним покладених на нього законом обов'язків.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину, з чим сторона захисту не погоджується, у тому числі недопустимість зібраних під час досудового розслідування доказів буде предметом дослідження судового розгляду справи по суті, у тому числі і ті обставини на які посилається захисник.
Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки в даному судовому провадженні слідчим суддею досліджено усі матеріали справи та надано їм належну правову оцінку, що вбачається зі змісту постановленої ухвали слідчого судді.
Твердження захисника, що протокол затримання складено із порушенням вимог КПК України, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Характеризуючі дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який має сталі соціальні зв'язки, одружений, на його утриманні неповнолітні син, донька та мати похилого віку, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Доводи апелянта, що клопотання розглянуто із порушенням правил територіальної підсудності є необґрунтованими. З долученої до матеріалів клопотання постанови від 15 січня 2024 року про внесення змін до складу слідчої групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000018 вбачається, що місцем розташування органу досудового розслідування визначено управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України, яке розташоване за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, 22-А, Святошинський р-н міста Києва (а.с.16-22). Відтак, клопотання підсудне Святошинському районному суду м. Києва відповідно до вимог, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України.
Доводи захисника про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 10 березня 2024 року не підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи і не надано такі докази в суді апеляційної інстанції. Крім того, в апеляційній скарзі захисника не зазначено про такі строки.
Водночас, колегією суддів враховано, що підозрюваним ОСОБА_6 сплачено заставу та його звільнено з-під варти.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 759/1201/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Провадження № 11сс/824/1618/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України