27 березня 2024 рокусправа № 380/1667/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 412 414, 24 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що складається із, основного платежу за актом документальної перевірки, штрафної санкції та пені, по військовому збору, що складається із основного платежу за актом документальної перевірки, штрафної санкції та пені, по адміністративних штрафах та штрафних санкціях, по екологічному податку, що складається із пені. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0013520-1303-1301 від 02.10.2023 року, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 29.01.2024 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 29.01.2024 року позивачем виконано повністю.
Ухвалою судді від 12.02.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.
Згадану ухвалу суд надіслав на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ).
08.03.2024 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причину невручення: «за закінченням терміну зберігання».
За змістом частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Крім того, відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на наведені вище норми КАС України суд уважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Заборгованість відповідача перед бюджетом згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №612/5/13-01-13-03 від 12.01.2024 року складає 412 498,05 гривень.
Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 412 414,24 грн та виникла на підставі:
1. По податку на доходи фізичних осіб - 380 881,10 грн.:
- податкове повідомлення - рішення №3088/13-01-24-08 від 17.02.2023 на суму 336 441,03 грн.
- пеня нарахована на податкове повідомлення-рішення №3088/13-01-24-08 від 17.02.2017 року на суму 42 739,77 грн.
- пеня нарахована на податкову декларацію про майновий стан доходів №9269934785 від 09.02.2017 на суму 486,42 грн.
- пеня нарахована на податкову декларацію про майновий стан доходів №9269933826 від 09.02.2017 на суму 1 213,88 грн.
2. По військовому збору - 30 505,16 грн.:
- податкове повідомлення - рішення №3086/13-01-24-08 від 17.02.2023 на суму 27 144,04 грн.
- пеня нарахована на податкове повідомлення-рішення №3086/13-01-24-08 від 17.02.2023 року на суму 3 361,12 грн.
3. По адміністративних штрафах та інших санкцій - 1 020,00 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №3085/13-01-24-08 від 17.02.2023 на суму 1 020,00 грн.
4. По штрафних санкціях за порушенням законодавства про патентування - 6,13 грн.
- пеня нарахована на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001160508 від 07.02.2020 на суму 6,13 грн.
5. По екологічному податку - 1,85 грн.
- пеня нарахована на податкову декларацію екологічного податку №9310053144 від 08.02.2019 на суму 1,31 грн;
- пеня нарахована на податкову декларацію екологічного податку №9087697485 від 02.05.2019 на суму 0,17 грн;
- пеня нарахована на податкову декларацію екологічного податку №9159719149 від 23.07.2019 на суму 0,37 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивач виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0013520-1303-1301 від 02.10.2023, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалася у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Статтею 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктом 36.1, пунктом 36.2 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування( п.57.1 статті 57 податкового кодексу України).
Згідно п.57.3 ст.53 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.102.4. ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, оскільки відповідачем не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 0013520-1303-1301 від 02.10.2023. Сума податкового боргу узгоджена.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачкою не надано, а судом не встановлено.
Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у розмірі 412 414, 24 грн.
Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 412 414, 24 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у розмірі 412 414, 24 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна