27 березня 2024 рокусправа № 380/1617/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090; далі - Позивач) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу 6698, 36 грн.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, та згідно довідки про заборгованість № 1017/5/13-01-13-09-14 від 16.01.2024 року становить 6698, 36 грн. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0004962-1309-1301 від 14.04.2023 року, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 29 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін, за наявними у справі доказами.
Згадану ухвалу суд надіслав на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).
05.03.2024 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причину невручення: «за закінченням терміну зберігання».
За змістом частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Крім того, відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на наведені вище норми КАС України суд уважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі та про своє право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб та станом на 16.01.2024 р., становить 6698,36 грн.
Суд встановив, що податковий борг відповідача на зазначену вище суму виник на підставі:
- 6 498,36 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи № 9214102793 від 18.10.2022 р. (дата виникнення боргу 21.11.2022 р.).
- 60,00 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи № 9115480414 від 17.05.2023 р. на підставі Закону України № 2142. (дата виникнення боргу 30.05.2023 р.).
- 70,00 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи № 9145686964 від 19.06.2023 р., на підставі Закону України № 2142. (дата виникнення боргу 30.06.2023 р.).
- 70,00 грн. - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до звітної податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця третьої групи № 9178514006 від 19.07.2023 р. на підставі Закону України № 2142. (дата виникнення боргу 30.06.2023 р.).
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивач виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0004962-1309-1301 від 14.04.2023, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога оскаржувалася у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктом 36.1, пунктом 36.2 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування( п.57.1 статті 57 податкового кодексу України).
Згідно п.57.3 ст.53 ПК у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України , платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.102.4. ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, оскільки відповідачем не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 0004962-1309-1301 від 14.04.2023. Сума податкового боргу узгоджена.
Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.
Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач доказів сплати податкового боргу в розмірі 6698, 36 грн., до суду не надав. Доказів оскарження вимоги теж не долучив.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача до бюджету суму податкового боргу у розмірі 6698, 36 грн.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ - 43968090) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу 6698, 36 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг у розмірі 6698, 36 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна