Справа № 308/4500/24
1-кс/308/1401/24
12 березня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024071030000579, відомості про яке 20 лютого 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024071030000579, відомості про яке 20 лютого 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на мобільний телефон марки "Самсунг Гелексі А73", 6/128 GB, білого кольору з чорним чохлом та сім-картою мобільного оператора НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , вилучений 20.02.2024 в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання мотивоване тим, що дане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а тому з метою зйого збереження є необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою, просив суд розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Третя особа, відносно майна якої вирішується питання про арешт у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, про причини своєї неявки не повідомила.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження,
псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024071030000579, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Факт вилучення майна, на які просить накласти арешт прокурор підтверджується протоколом огляду від 20 лютого 2024 року. Дані речі добровільно видала гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається достатніх підстав вважати, що дані речі належать потерпілій гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Метою арешту зазначених речей та предметів, згідно з поданим прокурором клопотання, є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
На переконання слідчого судді, арешт вилученого майна є необхідним з метою збереження речових доказів, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, зокрема, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Враховуючи, що під час розгляду клопотання було встановлено достатність підстав вважати, що вилучене у ході досудового розслідування даного кримінального провадження майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, а також те, що прокурором доведено необхідність накладення арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому слідчий суддя дійшов до висновку, що з метою його збереження, зокрема, можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, подане клопотання про арешт даного майна слід задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки "Самсунг Гелексі А73", 6/128 GB, білого кольору з чорним чохлом та сім-картою мобільного оператора НОМЕР_1 , ІМЕІ НОМЕР_2 , вилучений 20.02.2024 в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1