26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 644/5971/23
провадження № 61-3392ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стеганцова Михайла Сергійовича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та вартості робіт, пов'язаних з проведенням експертизи,
У серпні 2023 року акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківгаз») звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки вартості необлікованого (донарахованого) обсягу газу у розмірі 39 394 грн 02 коп. та вартості робіт по експертизі засобу вимірювальної техніки (лічильника) у розмірі 5 106 грн 41 коп.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року, позов АТ «ОГС «Харківгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Харківгаз» вартість необлікованого (донарахованого) обсягу газу у розмірі 39 394 грн 02 коп. та вартості робіт по експертизі засобу вимірювальної техніки (лічильника) у розмірі 5 106 грн 41 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стеганцов М. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначені судові рішення скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ «ОГС «Харківгаз» відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та вартості робіт, пов'язаних з проведенням експертизи у розмірі 44 500 грн 43 коп. та судових витрат, відтак, станом на 01 січня 2024 року вказана сума не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000), тому у розумінні ЦПК України ця справа є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження заявник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Указані заявником доводи касаційної скарги по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Заявник реалізував своє право на апеляційний перегляд цієї справи.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стеганцова Михайла Сергійовича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу та вартості робіт, пов'язаних з проведенням експертизи відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
В. В. Шипович