27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 344/5167/23
провадження № 61-3317ск24
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» на постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» (далі - КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги») та просила: скасувати наказ КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» від 16 лютого 2023 року № 117/ос про звільнення з посади лікаря-невропатолога на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України; поновити її на посаді лікаря-невропатолога з дня звільнення; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу із урахуванням підвищення заробітної плати лікарям, згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року, по день поновлення на посаді.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано - Франківської області від 30 жовтня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Івано - Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано - Франківської області від 30 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконним наказ КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» від 16 лютого 2023 року № 117/ос про звільнення ОСОБА_1 за прогул.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді лікаря-невропатолога КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» з 09 лютого 2023 року.
Стягнено із КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 лютого 2023 року до 30 січня 2024 року в розмірі 234 462,32 грн, визначений без утримання податків, зборів інших обов'язкових платежів.
Стягнено із КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» на користь держави судовий збір у розмірі 8545,55 грн.
05 березня 2024 року КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» засобами поштового зв'язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року та залишити в силі рішення Івано - Франківського міського суду Івано - Франківської області від 30 жовтня 2023 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Ігнатенка В. М.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Згідно із частиною третьою статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Касаційна скарга підписана директором КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» Савчук О., проте жодних доказів на підтвердження повноважень директора до касаційної скарги не долучено.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 цього Кодексукасаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд зазначає, що право особи на оскарження судового рішення є однією із складових права на справедливий суд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України. Водночас згідно з цивільним процесуальним законом оскарження судового рішення в суді касаційної інстанції вимагає від заявника належного обґрунтування касаційної скарги.
У касаційній скарзі заявник лише формально зазначає, що підставою подання касаційної скарги є порушення норм матеріального та процесуального права.
Однак саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без зазначення підстав касаційного оскарження та їх належного обґрунтування не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.
Згідно із частиною шостою статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Обов'язкова реєстрація юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20 лютого 2024 року.
Також, відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно подати до суду касаційної інстанції нову редакцію касаційної скарги та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням конкретної (конкретних) підстави (підстав) касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України та її (їх) належним обґрунтуванням, а також зазначити відомості про електронний кабінет КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги», зареєстрований у підсистемі «Електронний Суд»; надати докази, що підтверджують повноваження директора КНП «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги».
З урахуванням викладеного, касаційну скаргу необхідно залишити без руху з наданням заявнику строку усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 14, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної і консультативно-діагностичної допомоги» на постанову Івано - Франківського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко