Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1323/24 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 березня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 16.01.2024 о 03 год. 15 хв. в м. Житомирі, вул. Радивилівська, 90, водій ОСОБА_1 керувала т/з Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі у лікаря-нарколога, та підтверджується висновком №47 від 16.01.2024.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Гуменюк О.В. в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Посилається, зокрема, на те, що порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, оскільки у висновку час огляду зазначено о 04 год.10 хв, а у акті 04 год 30 хв та те, що у висновку зазначено, що особа, яка доставлена на огляд без документів, а у протоколі встановлено особу на підставі посвідки, тому висновок є недійсним.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , а повний текст постанови захисник отримав через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЕСІТС)-«Електронний суд» 23.02.2024 (а.с. 25), що підтверджується супровідним листом суду на заяву захисника від 19.02.2024 про внесення відомостей про учасника справи для ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 20).
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 була надана можливість як судом першої інстанції так і апеляційним судом надати свої покази у справі, проте вона цим не скористалася, до суду не з'явилася (судові повістки направлялись за вказаною адресою та вручені адресату особисто).
Суд звертає увагу на те, що частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП.
Нормами чинного КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 за адвоката Гуменюка О.В.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статтей 283, 284 КУпАП.
Як вірно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 607461 від 16.01.2024, згідно якого водій ОСОБА_1 16.01.2024 о 03 год. 15 хв. в м. Житомирі, вул. Радивилівська, 90, керувала т/з Skoda д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у медичному закладі у лікаря-нарколога, та підтверджується висновком №47 від 16.01.2024, чим порушила п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (а.с. 1);
роздруківкою Alkotest-6810 від 16.01.2024 року № 137, результат якого 1,53 проміле (а.с. 3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (а.с. 5);
висновком № 47 від 16.01.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №851902, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8);
відеозаписом події адміністративного правопорушення (а.с. 7).
Висновок лікаря підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень щодо процедури огляду, але від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення відмовилась.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
Посилання захисника на неналежність доказу - висновку № 47 медичного огляду від 16.01.2024, у зв'язку із порушенням порядку огляду, спростовується дослідженими доказами.
Так, відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 6, 16, 19, 20, 22 Інструкції відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі - акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акту медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акту медичного огляду.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, доказом перебування водія в стані алкогольного сп'яніння є висновок медичного огляду, який наявний в матеріалах справи. При цьому, доводи адвоката Гуменюка О.В. про порушення процедури огляду в закладі охорони сп'яніння спростовуються змістом акту медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій №47 від 16.01.2024 (а.с. 32), наданого захисником до апеляційної скарги, в якому заповнено всі необхідні рядки, в т.ч. і рядок 18, де зазначено, що обстеження проведено за допомогою приладу Алкотестер «Драгер 5820» 16.01.2024 о 04:10 - результат 1,40 проміле, 04:30 - результат 1,38 проміле, тобто повторно через 20 хвилин. Таким чином, у висновку № 47 медичного огляду від 16.01.2024 та в акті № 47 від 16.01.2024 зазначена точна година огляду о 04 год.10 хв., у останньому зазначено ще час обстеження через 20 хв., тобто о 04:30, а тому будь-яких порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року, під час огляду ОСОБА_1 не встановлено. Також ОСОБА_1 запропоновано здати біологічний матеріал для повторного огляду, однак вона відмовилась.
Посилання захисника на те, що у висновку зазначено, що особа, яка доставлена на огляд без документів, а у протоколі встановлено особу на підставі посвідки на постійне місце проживання ІН 092083, виданої 25.09.2015 не заслуговують на увагу та не спростовують винності ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови та зводяться до цитування нормативно-правових актів, що регламентують процедуру проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити адвокату Гуменюку Олександру Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Гуменюка Олександра Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 15 лютого 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь