Житомирський апеляційний суд
Справа №278/447/24 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 березня 2024 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Козирєва І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді районного суду, 22 січня 2024 року о 22-25 год по вул. Садовій в с. Рудня-Пошта Житомирського району водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Козирєв І.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема зазначив, що суд першої інстанції не врахував безпідставність зупинки водія ОСОБА_1 працівниками поліції, дії працівників після цього були незрозумілими та не відповідали встановлено порядку. Так, не озвучивши ознаки алкогольного сп'яніння та не отримавши від скаржника категоричної відмови, та не роз'яснивши наслідки такої відмови, оформили адміністративні матеріали.
Крім того, ОСОБА_1 має вади слуху, не міг чітко та ясно почути пропозицію поліцейського щодо проходження огляду та перепитував кожне слово, що районним судом не враховано. З відеоматеріалів неможливо встановити сукупність подій.
На думку адвоката, у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - недоведена.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Козирєв І.М. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 662661 від 22 січня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, від огляду у визначений законом спосіб відмовився, протокол підписав, пояснив, що випив чарку та сів за кермо не подумавши (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, з відміткою про відмову від огляду, від підпису відмовився (а.с. 3); направленням до медичного закладу на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 січня 2023 року, огляд не проводився (а.с. 4); розписками про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с. 5) та про інформування особи про порядок застосування спеціального технічного засобу від 22 січня 2023 року (а.с. 6), ознайомлено під підпис; копією постанови серії ББА №324781 від 22 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 9), відеозаписами із реєстратора службового автомобіля та портативних нагрудних камер поліцейських.
Так, із вказаного відеозапису з нагрудних портативних камер працівників поліції вбачається, що 22 січня 2023 року о 22-25 год працівник поліції зупинив автомобіль «ВАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю у водія документів запросив до службового авто для встановлення особи водія та запитав чого той не користується ременями безпеки під час руху авто. Разом з тим, працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини. На неодноразову пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі, ОСОБА_1 категорично й однозначно відмовився, у зв'язку з недоцільністю, оскільки щойно випив алкоголь. Далі водію роз'яснені наслідки такої відмови у вигляді складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Після оформлення процесуальних документів ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з постановою за ч. 5 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від керування транспортним засобом відсторонено.
Апеляційний суд звертає увагу, що у своїх поясненнях ОСОБА_1 визнав, що сів за кермо транспортного засобу після вживання алкоголю, він неодноразово пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з тим, що він дійсно мав ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та від проходження в медичному закладі, що підтверджується вищевказаними відеозаписами.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду був причиною складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо неналежності як доказу відеозаписів працівників патрульної поліції, які надані частинами, вказаний запис визнано районним судом належним та допустимим та, на думку апеляційного суду, є послідовним та відображає достатньо повну інформацію щодо загальних обставин перебігу подій 22 січня 2023 року о 22-25 год у с. Рудня-Пошта Житомирського району по вул. Садовій, дії учасників, не спростовує зовнішні ознаки перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння під час згаданих подій та відповідає вимогам п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 та вимогам ст. 251 КУпАП.
Доводи скаржника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовуються складеною щодо нього постанови серії ББА №324781 від 22 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, яку він підписав, заперечень не надавав. Вказані дії працівників поліції, на думку апеляційного суду, відповідали вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Посилання адвоката на вади слуху ОСОБА_1 , у зв'язку з чим він у повному обсязі не міг почути пропозицію поліцейського щодо проходження огляду та перепитував кожне слово, не узгоджуються з матеріалами справи та відеозаписами, а відповіді щодо відмови у проходженні вказаного огляду на стан алкогольного сп'яніння були чіткими і однозначними.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об'єктивні висновки суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги стосовно неправомірних дій працівників поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП судом не приймаються, як не підтверджені доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь