Справа № 761/10512/24
Провадження № 1-кс/761/7230/2024
21 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 002 21 від 08.03.2024, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Корніївка Броварського району Київської області, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України, відповідно до якої останній, будучи громадянином України, вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави - Російської Федерації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
На думку слідчого, існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину, продовження злочинної діяльності, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на відсутність зазначених стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки підозрюваного, стверджували, що наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати провадженню ОСОБА_4 не має, тому просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, що спрямований на проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, а також передачі та збиранні з метою передачі відомостей щодо місць дислокації формувань Збройних сил України та стратегічно важливих об'єктів країни, свідчать про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може здійснювати незаконний вплив на свідків, а також осіб, причетних до вчинення інкримінованих йому дій та перешкоджати встановленню їх місця знаходження.
Крім того, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, не виключено, що підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення чи спотворення речей та документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення інкримінованого злочину.
Слідчий суддя не виключає, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний може продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять роки.
Санкція ч. 2 ст. 111 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених зокрема ст. 111 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою визначити у межах строку досудового розслідування, тобто по 18 травня 2024 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1