04.03.2024 Справа № 756/617/24
Унікальний № 756/617/24
Провадження № 3/756/846/24
Іменем України
04 березня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №523990 від 18.12.2023 року, 18.12.2023 року о 22 год. 40 хв. в м.Києві по пр-ту МаршалаРокосовського, буд. 8, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці приладом Drager 6820 приладом №ARJL-0246, тест №4024, результат позитивний - 1.61 пром. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 А, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 не заперечував вину ОСОБА_1 та заявив клопотання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій зазначив що через скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 не має можливості сплатити штраф одразу і у повному обсязі з огляду на те, що станом на сьогоднішній день не має постійної роботи, має інвалідність 2 групи отримує невеликий дохід, та просить розстрочити виконання постанови Оболонського районного суду від 04.03.2024 року у справі 756/617/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., строком на 5 місяців.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до змісту ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як зазначено в ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стосовно керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АДД №523990 від 18.12.2023 року, відеоматеріалом з бодікамери 475421, висновком приладу Драгер, де зафіксовано результат 1.61 проміля, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння та направленням на огляд водія транспортного засобу.
Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.33 КпАП України, суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.
Оскільки санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) як джерело права.
Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КпАП України.
При розгляді заяви про відстрочку виконання постанови, суд зважає, що у чинному КпАП України відсутня стаття, яка б передбачала розстрочку сплати штрафу та порядок розгляду даного питання судом. Однак, у діючому Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України наявні відповідні статті, які передбачають можливість розстрочення штрафу та визначають порядок розгляду питання про розстрочку, а тому, при розгляді даної заяви вважаю за необхідне застосувати аналогію права.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 КК України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Частина 4 ст. 53 КК України передбачає, що з урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року.
Крім того, як убачається з положень ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 є пенсіонером, має інвалідність 2 групи - загальне захворювання, отримує невеликий дохід, що унеможливлює сплату штрафу одним платежем, суд вважає, що заява адвоката Сіренка М.Ю. про розстрочку виплати суми штрафу підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд надає ОСОБА_1 розстрочку у виплаті несплаченої суми штрафу в сумі 17 000 грн строком на 5 місяців, тобто по 3400 грн. щомісяця.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 130 КпАП України, п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 53 КК України, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 283 КпАП України, суд, -
ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Розстрочити ОСОБА_1 , (РНОКПП - НОМЕР_2 ), виплату призначеного постановою Оболонського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року штрафу в розмірі 17 000 грн., рівними частинами на 5 місяців, зобов'язавши сплачувати по 3400 (три тисячі чотириста) грн. щомісячно.
Частину штрафу в розмірі 3400 грн. сплачувати щомісячно на наступні реквізити:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 21081300;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Номер рахунку (IBAN): 698999980313040149000026001;
Код класифікації доходів бюджету: 21081300;
Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці, з дня набрання постановою законної сили.
Суддя