Справа № 286/1219/24
26 березня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису , -
Заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити йому перебувати в місці спільного проживання з нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 ; наближатися на відстань менше 500 м до місця їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з ними: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, а також заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалих осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватися з ними, мотивуючи тим, що вона - ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_1 , яка є її власністю. Донедавна з ними проживав співмешканець - ОСОБА_2 . Після початку спільного проживання чоловік почав поводитися агресивно та систематично вчиняв домашнє насильство щодо неї та її сина.
ОСОБА_2 дуже зловживає алкоголем, що робить його жорстоким та агресивним по відношенню до неї та її дитини. Впродовж їхнього спільного проживання чоловік вживав алкоголь майже кожного дня, після цього вчиняв насильство. Він часто її бив, штовхав, душив, і все це відбувалося у присутності сина. Міг кидати в неї взуття, пляшку з водою або посуд. Чим довше вони жили, тим агресивнішим ставав чоловік та його дії. ОСОБА_2 ламав їй ребра, часто бив по голові. На жаль, побої вона не змогла зафіксувати, оскільки він ніде її не відпускав. Неодноразово вона ходила у синцях та ранах.
ОСОБА_2 постійно принижував її та її сина, ображав, лаявся, давив морально. Неодноразово погрожував їй словами "я тебе знищу", а також погрожував ОСОБА_3 говорячи, що поб'є та задушить його. Ображав її сина, обзивав лайливими словами, постійно принижував, говорив, що той «ні на що не здатний».
Неодноразово, коли вона викликала поліцію, він хватав її та заливав в рот коньяк, щоб від неї було чути запах алкоголю.
Чоловік не робив ніякого вкладу в сім'ю, не працював, а навпаки жив за її рахунок, вимагав в неї гроші, та примушував купляти йому алкоголь. ОСОБА_2 схильний до сильних та постійних ревнощів і контролював більшу частину її повсякденного життя. Він обмежував її спілкування з друзями та рідними, контролював її соцмережі та дзвінки по телефону, не пускав її ніде з дому без його супроводу. Постійні погрози в розправі змушували її та сина відчувати себе в небезпеці та страху.
Дії ОСОБА_2 дуже негативно відбиваються на її самопочутті та самопочутті її дитини. Через постійні образи чоловіка в її сина постійна тривога, він став закритий та напружений. У нього порушився сон та пам'ять. Постійна втома, неспокій та тривожність. Висновком педіатра від 19.02.2024 йому поставлено діагноз: Посттравматичний стресовий розлад. Її здоров'я також значно погіршилося. Через постійні побиття по голові у неї значно посилилися головні болі. Її супроводжує постійне відчуття неспокою, слабкість, запаморочення голови, проблеми зі сном, а також увагою, концентрацією та пам'ятю. Неодноразово втрачала свідомість, на що чоловік казав, «ти маніпулюєш» і знецінював її проблеми зі здоров'ям. Вона робила МРТ головного мозку. Також має виписку від невропатолога, кардіолога та педіатра про поставлені діагнози.
Вона неодноразово зверталася до поліції. По вказаних зверненнях працівниками відділу поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області було складено 5 (п'ять) адміністративних матеріалів за ст.ст. 173-2 КУпАП та винесено таку ж кількість заборонних тимчасових приписів відносно ОСОБА_2 ..
Окрім цього, щодо ОСОБА_2 слухалося щонайменше вісім справ про притягнення його до адміністративної відповідальності: справа №286/2430/21, №286/195/16-п, №286/1103/15-п, №286/1287/16-п, №286/610/17, №286/479/27, № 286/4682/23, №286/333/24.
Її колишній співмешканець становить безпосередню небезпеку для неї та дитини. Поведінка ОСОБА_2 дає їй всі підстави боятися за своє життя та здоров'я та життя та здоров'я дитини.
Заявник в судове засідання не з'явилася, але в своїй заяві просить справу слухати у її відсутність.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, але надав заяву, в якій просить справу слухати без його участі. Щодо задоволення заяви не заперечує.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Пунктом 2 ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема і обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч.3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п.9 ч.1 ст. 1 згаданого Закону передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі за № 202/1380/20.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , тобто заявнику, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , в якій вона проживає разом зі своїм сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями договору купівлі-продажу квартири від 07.06.2023 та витягу з Державного реєстру речових прав від 07.06.2023 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2008.
ОСОБА_2 неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно своєї співмешканки - ОСОБА_1 , за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (вчинення домашнього насильства).
Домашнє насильство знайшло прояв у систематичній нецензурній лайці та погрозах фізичною розправою (реальних дій не вчиняв).
Вказані обставини, в свою чергу підтверджуються копіями: листа ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області від 27.02.2024 №1874/211/01-2024 та постанов Овруцького районного суду від 30.01.2024 у справі №286/4682/23, від 27.02.2024 у справі №286/479/24 та від 28.02.2024 у справі №286/333/24.
Поряд з тим, консультаційні листи невролога шпиталю Шептицького від 19.02.2024 та 01.03.2024 свідчать, що ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: наслідки перенесених закритих черепно-мозкових травм (множинних струсів головного мозку, як наслідки домашнього насилля) в вигляді стійкого цефалгічного синдрому, вестибуло-атактичного, астено-невротичного синдромів, вертеброгенна дорсопратія. Однак, після дообстеження дані про діагнози відсутні.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, визначених частиною першою цієї статті, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням згідно з частиною четвертою цієї статті.
Системний аналіз правил наведеної норми права свідчить про те, що суди, визначаючи строк обмежувального припису, враховують наявність ризиків чинення кривдником насильства відносно постраждалої особи, ймовірність продовження чинення такого насильства.
У кожному конкретному випадку суди мають враховувати фактичні обставини справи та письмові докази.
За встановлених обставин, аналізуючи правовідносини, що склалися; правові норми, що їх регулюють; оцінюючи надані заявником докази та враховуючи, що ОСОБА_2 систематично вчиняв домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , не зважаючи термінові заборонні приписи стосовно кривдника, вжиті правоохоронними органами, вчиняє щодо неї психологічне насильство, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, встановлених ст.26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
При цьому, суд враховує, що доказів щодо намагання ОСОБА_2 контактувати із заявником, розшукувати її через третіх осіб, а також доказів вчинення домашнього насильства відносно її сина суду не надано.
Визначаючи строк обмежувального припису, суд враховує форму домашнього насильства, якому піддавалася заявник (психологічне), що підтверджено письмовими доказами, та оцінюючи ризики продовження у майбутньому такого насильства ОСОБА_2 ; враховуючи пропорційність та необхідність видання обмежувального припису, визначає строк такого - 6 місяців.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи відносяться на рахунок держави.
Згідно ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Керуючись ст. ст. 350-1, 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , який проживає в с. Великий Кобилин Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, на строк - 6 місяців.
Встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити перебувати в місці проживання (перебування) з постраждалою особою, а саме: ОСОБА_1 , яка проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця проживання (перебування) постраждалої особи - ОСОБА_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Обмежувальний припис видати строком на 6(шість) місяців.
Строк рахувати з дня ухвалення рішення.
Повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну державну адміністрацію та виконавчий орган міської ради за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. Л. Гришковець