Ухвала від 20.03.2024 по справі 501/1960/23

Справа № 501/1960/23

Провадження № 1-кп/947/627/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024 року

Київський районний суд міста Одеси у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022162380000218 від 27.04.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст. 28 ч.1 ст.357 КК України,

за участю сторін провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

потерпілого ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187,ч.3 ст.28, ч.1 ст.357 КК України; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст.28 ч.1 ст.357 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.187, ч.4 ст.187, ч.3 ст. 28 ч.1 ст.357 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_8 було подане клопотання про зміну застосованого до його підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт.

В судовому засіданні захисник підтримав заявлене клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час, а саме з 25.08.2022 року, перебуває під вартою при цьому висунуте проти нього обвинувачення до теперішнього часу не знайшло свого підтвердження, а ризики, які було встановлено при обранні запобіжного заходу зі спливом часу значно зменшились, або перестали існувати. Так, у зв'язку зі спливом певного періоду часу, запобігти наявним ризикам можливо застосувавши до обвинуваченого такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт.

Крім того, на теперішній час ОСОБА_3 не є підозрюваним або обвинуваченим у інших кримінальних провадженнях, про що свідчить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.10.2023 року.

Також, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, а саме: постійне місце проживання разом з родиною, на його утриманні перебувають дружина, двоє неповнолітніх дітей та хворих батьків, які є пенсіонерами та інвалідами 2-ї групи.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника, зазначивши, що на теперішній час немає підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Вивчивши подані клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що до ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому 02.02.2024 року було продовжено судом до 02.04.2024 року.

Мотиви прийнятого рішення викладені судом в ухвалі від 02.02.2024 року.

Так, щодо посилання захисника на те, що висунуте проти ОСОБА_3 обвинувачення до теперішнього часу не знайшло свого підтвердження суд зазначає, що оцінка доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи здійснюється судом при ухваленні вироку На теперішній час судовий розгляд не завершено, судом досліджуються документальні докази сторони обвинувачення, не допитані потерпілі та свідки.

Крім того, щодо посилання захисника на те, що обвинувачений доволі тривалий строк перебуває під вартою, а суворість покарання не може бути підставою для тримання особи під вартою, суд зазначає наступне.

Так, інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, зокрема передбачені ч.4 ст.187 КК України, є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний (обвинувачений) може втекти.

Зазначений мотив викладений і в ухвалі суду від 02.02.2024 року.

Крім того, на переконання суду на теперішній час не перестав існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, так як судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не проведено, потерпілі та свідки безпосередньо судом не допитувались, а тому є імовірність незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, суд і раніше зазначав, що вважає доведеним існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинення іншого кримінального правопорушення, так як ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.

Враховуючи те, що на теперішній час ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, та на даній стадії судового розгляду не зменшились, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 застосованого запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задоволенню не підлягає.

Суд враховує ті обставини, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки та на теперішній час йому не повідомлено про підозру в будь-якому іншому кримінальному провадженні, однак це не може слугувати підставою для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 369, 371, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та уповноваженій службовій особі місця ув'язнення обвинувачених.

Ухвала підлягає оскарженню у встановленому порядку.

Суддя ОСОБА_1