справа № 947/5131/24
провадження № 2/947/2231/24
26.03.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:
головуючий суддя - Літвінова І.А.,
секретар судового засідання - помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 947/5131/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,
08 лютого 2024 року представник позивача адвокат Байрачна А.К. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом та просить визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги мотивує тим, що вона вважала, що не пропустила строк на прийняття спадщини і може це зробити на протязі 10 місячного строку після смерті матері, що має час для подачі заяви про прийняття спадщини, намагалася подати все вчасно, навіть ще до спливу 10-ти місячного терміну, але неодноразова зміна законодавства за короткий проміжок часу, стан мого здоров'я, наявність двох неповнолітніх дітей, яких вона виховує сама, оскільки батьки дітей померли, привели до пропуску строку для прийняття спадщини.
12.02.2024 року за вказаною позовною заявою суд відкрив провадження у цивільній справі № 947/5131/24 та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановивши загальний порядок дослідження доказів.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петровської Н.В. (м. Одеса, вул. Семінарська, 26/28) копії спадкової справи № 62/2023 стосовно майна спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 12.03.2024 року клопотання позивача про витребування доказів було задоволено, підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Її представник адвокат Байрачна А.К. до канцелярії суду надала заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, вимоги позову підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 на позов відізвалася, надавши 04.03.2023 року заяву про його визнання. Розгляд справи просила провести за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 17.04.2023 року (актовий запис за № 4159 від 17.04.2023 року).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, як доньки померлої ОСОБА_3 , є спадкоємицями за законом першої черги після смерті своєї матері.
Дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 . Після укладення шлюбу з ОСОБА_5 , прізвище позивача змінилось на « ОСОБА_6 », що підтверджується довідкою № 464 від 08.10.2008 року. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 позивач залишила прізвище « ОСОБА_6 ». Після укладення шлюбу з ОСОБА_7 прізвище позивача змінилось на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 .
За період життя, а саме 20 вересня 2019 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, та взагалі усе те, що на день її смерті буде її належати та на що за законом вона матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначений правочин було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задєсєнець О.О., зареєстрований в реєстрі за № 427.
З копії спадкової справи № 62/2023 вбачається, що 13 грудня 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петровської Н.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_3 .
Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав пропуску строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України та відсутністю доказів стосовно факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що винесла постанову від 04.01.2024 року.
Звертаючись до суду позивач вказує, що була переконана, що у неї є 10 місяців для подання заяви для прийняття спадщини, спираючись на нормативно-правові акти, та будучи не обізнаною про зашвидку мінливість норм українського законодавства, пропустила строк для прийняття спадщини.
У відповідності до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 2 статті 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що передбачено частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України.
Як зазначено Пленумом Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини З статті 1272 Цивільного кодексу України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності Цивільним кодексом України.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина 2 статті 1272 Цивільного кодексу України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 Цивільного кодексу України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
В редакції постанови № 164 від 06 березня 2022 року було установлено, що перебіг строків на для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану.
В редакції постанови № 164 від 29 червня 2022 року, яка діяла до 19 червня 2023 року, було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив висновок, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж Цивільний кодекс України, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України).
Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 Цивільного кодексу України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням Цивільного кодексу України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням Цивільного кодексу України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 Цивільного кодексу України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (стаття 1272 Цивільного кодексу України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 1273 Цивільного кодексу України). Встановити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 Цивільного кодексу України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина 2 статті 1272 Цивільного кодексу України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина 3 статті 1272 Цивільного кодексу України).
законодавець як у статті 1270 Цивільного кодексу України , так і в інших нормах Цивільного кодексу України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;
- пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270,1272 Цивільного кодексу України, а тому не підлягає застосуванню.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог частини 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими для застосування, ОСОБА_1 , звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини після смерті матері і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Більш того, 19 червня 2023 року, набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів Україна від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено пункт 3 постанови Кабінету Міністрів Україна від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини у зв'язку із суперечливими положеннями законодавства щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємця та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктом 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Суд, в ході розгляду справи дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_3 . Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розглянувши спір всебічно, повно та об'єктивно та з обліком викладеного, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк на прийняття спадщини за заповітом терміном на три місяці.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1216, 1220, 1221-1223, 1261, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 9-11, 18, 76-83, 89, 95-96, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ; адреса: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом - задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та встановити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Літвінова І. А.