21 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/7257/24
Провадження № 11-сс/4820/156/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу захисника підозрюваного за ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2024 у кримінальному провадженні №62024240010000101 від 12.03.2024,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (із дислокацією у м. Хмельницький) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_9 , про застосування щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слобідка - Малієвецька Кам'янець - Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, військовослужбовця строкової служби військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), із базовою середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 10 травня 2024 включно. Строк дії ухвали визначено до 10.05.2024.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КПК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому, з урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного, введеного воєнного стану та положень ч. 8 ст. 176 КПК України, яка містить пряму вказівку застосування лише такого запобіжного заходу, прийшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не погоджуючись із таким рішенням, захисник ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Уважає, що слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мав врахувати те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вину у вчиненому визнав, щиро кається, сприяє досудовому розслідуванню. Крім того, він бажає повернутися до військової частини та продовжити проходити строкову військову службу. А тому, на переконання сторони захисту, такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Як зазначено у п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя при розгляді клопотання прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Наявні докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати, що підозра у самовільному залишенні ОСОБА_6 , як військослужбовцем (крім строкової служби) військової частини, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Слідчий суддя вірно зазначив про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України - переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, здійснення впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Слідчий суддя, у відповідності до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , що відповідно до ст. 12 КК України цей злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого, передбачає покарання на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Також враховано, що ОСОБА_6 раніше не судимий, вину у вчиненому визнає, за місцем проходження служби характеризується негативно.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін якого згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2024 року № 3564-IX затверджено Указ Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану, до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Пункт 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене і зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на вимоги ч.8 ст. 176 КПК України, якою передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника про добровільне повернення ОСОБА_6 , після самовільного залишення місця дислокації військової частини, не зменшують існуючих ризиків, а також така поведінка підозрюваного, ніяким чином, не зменшує обсяг пред'явленої йому 13.03.2024 підозри, а може лише свідчити про його ставлення до вчиненого при доведенні його вини.
Твердження апеляційної скарги захисника про необхідність зміни ОСОБА_6 запобіжного заходу на домашній арешт є помилковими, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону.
На переконання колегії суддів ухвала слідчого судді про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 березня 2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч.5 ст.407 КК України ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3