Справа № 638/258/24
Провадження № 3/638/147/24
Іменем України
12 березня 2024 року м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Тимченко А.М., розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
04 січня 2024 року до Дзержинського районного суду м.Харкова надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , 22 грудня 2023 року близько 19 год. 35 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував спричинити тілесні ушкодження, в наслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень зазначено, що він не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки домашнього насильства не було з його боку відносно дружини, ОСОБА_1 пояснив, що він не лаявся та не здійснював ніяких насильницьких дій, так як йому не можна напрягатися, у зв'язку з тим, що в нього може відкритися кровотеча по стану здоров'я та зробленою операцією. Зазначив, що того дня коли приїхала поліція, його дружина сказала, що він її побив, хоча насправді, це дружина влаштувала сварку, оскільки останній час вона наполягає на розірванні шлюбу та на тому, щоб він не мешкав у квартирі.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Карпухін Д.Ю. в судовому засіданні заперечував щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки на його думку матеріали справи не містять доказів вчиненням ОСОБА_1 будь-яких насильницьких дій в бік дружини ОСОБА_2 факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне або фізичне насильство , однак не зважаючи на це працівники поліції не розібравшись у ситуації склали протокол про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вивчивши пояснення ОСОБА_1 , заслухавши захисника Карпухіна Д.Ю., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).
Під психологічним насильством в сім'ї слід розуміти насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе, що завдає шкоду психічному здоров'ю.
Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на батьків (мати, батько) і дитину (діти) (п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Вивчивши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді та підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №080271 від 22.12.2023,
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 22.12.2023;
- Оцінкою ризиків вчинення домашнього насильства від 22.12.2023;
- рапортом інспектора УПП в Харківській області ДПП від 22.12.2023;
- відомостями відеозапису з нагрудних камер поліцейських АЛ12871 ВАД0080027.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення суд оцінює критично як спосіб самозахисту, оскільки вважає, що винуватість останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується наведеними вище доказами, та розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 173-2 КУпАП, суд відхиляє, оскільки наявні в матеріалах справи докази, які суд визнає належними та допустимими, повністю спростовують доводи сторони захисту про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суспільно-небезпечні наслідки домашнього насильства полягають як у завданню шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, так і у ймовірності завдання такої шкоди, поліцейським було оцінено вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення та встановлено середній ризик небезпеки.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. ст. 33-35 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому вважає, за необхідне застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 статті 172-3 КУпАП, за якою кваліфіковані його дії.
Відповідно до ст.40-1КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.27,173-2,221,283,284,287 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, і призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ст.ст.307,308 КУпАП, у разі несплати штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а вразі оскарження(внесення подання прокурора)такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя А.М. Тимченко